30-річний бізнесмен Сергій Ларкін місяць їздив Києвом у чорній масці на чорному джипі з номерами "Ларсон". Його супроводжували чотири джипи з мигалками. Він вирішив стати репером і так піарив свій перший альбом "Ларсон". Каже, за гроші, які витратив на створення іміджу, міг купити квартиру в центрі столиці. Сергій керує компанією "Артконсалтинг", що організовує вечірки на замовлення.
На початку жовтня Ларкін записав альбом реперських пісень і узяв собі псевдо Ларсон. У його офісі на стіні висить фотокартка в рамці — він із "регіоналом" Ринатом Ахметовим.
— Торік у Донецьку організовували Новий рік для його компанії "СКМ". Повезли туди співачку Тіну Кароль, — розказує господар. — Ринат — рішучий, адекватний, людина слова. Я хочу, щоб він був президентом України. І я міг би бути, — барабанить пальцями по столу.
Хвалиться, що з 16 років заробляв офіціантом у готелі "Дніпро".
— Зарплата була 100–110 доларів. Ми купували рибне асорті в супермаркеті за 20 гривень, а на стіл клієнтам виставляли за 100 доларів. Слава Богу, не зловили, — сміється він. — Батьки мене не балували, лише подарували квартиру. Мама продала трикімнатну в центрі Києва на вулиці Костьольній. За ці гроші купила три — на Троєщині. А от "москвича" я в батьків відкупив, за 800 доларів. Гроші заробив на літніх канікулах, працював поштарем у Шевченківському районі. Пізніше із молодшим братом Русланом купували газети за 15 копійок, а в метро продавали за 25.
На правому плечі в Ларсона витатуйоване його обличчя і слово "відчайдушний" англійською. Нижче ліктя — "Хай буде так". На лівому плечі — голова репера Тупака. Уздовж руки під ліктем виведено "Прийшов, побачив, переміг". На всю спину малюнок — вулиця із будинками, машиною та хлопцями. На животі — великий пістолет, його дуло ховається Сергієві в штани.
Інна дуже гарна, але трохи стерва
3 жовтня Ларсон відзначав своє 30-річчя в клубі "Фрідом".
— Дівчата з гурту "69" подарували мені пістолета, — розказує він. — Я кинув його в машину. Наступного дня їхав у кіно. Зупинила міліція, зробили обшук. Дозволу на носіння зброї я не мав. Усю ніч сидів у КПЗ, а тоді відпустили. До 16 років я мріяв стати міліціонером, ловити бандитів. Але коли попав у відділок — перехотів. Раз стріляв із газового пістолета хлопцеві в око, попав у щоку. Ми билися на Трухановому острові, натовп на натовп. Уже й не пам"ятаю, за що. Мабуть, понапивалися.
У жовтні Сергій розпочав кар"єру реп-співака.
— Якось пішов до Поплавського в інститут культури, — ділиться він. — Заспівав йому пісню "Тучи". У гурті "Иванушки" саме помер соліст Ігор Сорін, і я хотів його замінити. Поплавський сказав: "Тобі навіть гроші не допоможуть". Але я не образився. Хочу Мішці пісню присвятити.
Із дружиною Інною Сергій три роки тому розлучився. Вона має 12-річну доньку Марію.
— Постійно лаємося, — зітхає він. — Інна дуже гарна, але трохи стерва. Я перший після розлучення пішов до неї миритися. Місяць знову женихався. Тепер живемо разом нерозписані. В Інни є магазин італійського одягу в Севастополі. Але там усім править її мама. Раніше жінка працювала адміністратором у одному київському ресторані. Тепер сидить удома. Я забрав її звідти, бо до неї почали липнути власники. Наказували підсідати до клієнтів і розважати їх. Туди олігархи водять коханок. За вечір залишають по 70 тисяч доларів. А я не люблю понтів, — поправляє він білу футболку із намальованими на ній блакитними голубами.
1977, 3 жовтня — Сергій Ларкін народився в Німеччині, в м. Потсдам, у родині військового та стюардеси
1979 — сім"я переїхала до Києва; з"явився на світ брат Руслан
1985 — народився брат Михайло
1990 — із Русланом продавав газети в метро
1994 — офіціант у ресторані "Княжий град" і готелі "Дніпро"
1995 — купив у своїх батьків машину "москвич"
2000 — закінчив технікум готельного господарства; вчився у торговельно-економічному інституті, але не закінчив; відкрив компанію "Артконсалтинг"
2004 — одружився з Інною; за два роки розлучився; знову зійшлися
4 
35413
Коментарі