"Молодша донька Дарина закінчує четвертий курс університету у Львові, — пише вінничанка Людмила, 51 рік. — Планує вступати на магістратуру. Але часто хворіє. Особисте життя не складається. Старша — Катя — вдруге одружена, має двох дітей. Але живуть із чоловіком, як кіт із собакою".
Надсилає фото доньок. Молодша — чорнява, підстрижена під каре. Старша має довше русяве волосся і зелені очі. Листи коментує київський біоенергетик Валентина Гавура.
— Дарині треба продовжувати навчання. Буде багато спокус. Запропонують хорошу посаду. Але це не привід відмовитися від вступу в магістратуру. Зможе поєднувати освіту і роботу. Час пройти повне медичне обстеження. Самолікування Дарині може нашкодити. Дружиною стане у 25. Катерина не знаходить спільної мови з чоловіком, бо обоє вперті. Будь-яка розмова переростає у сварку. Особливо загострюють конфлікт матеріальні претензії. Та чвари не припиняться, навіть коли зять почне заробляти більше. Зблизитися їм допоможе візит до сімейного психолога. Мають гарну сім'ю. Зроблять велику помилку, якщо розлучаться чи почнуть шукати щастя на стороні.
"Син одружився з переселенкою з Луганської області, — розповідає у листі 56-річна Христина Володимирівна з Хмельницької області. — Торік вона завагітніла. Двічі була загроза переривання. Ледь вмовила її лягти на збереження. Ми всі бачили, що вона не така, як треба. Але Олега любов засліпила. Сварився з нами і захищав свою Настю, як міг. Привіз її з пологового у п'ятницю. Побула два дні. На світанку зібрала речі і поїхала на вокзал. Чоловіку покинула дитину і лишила лист. Просить її забути. Ми думали, невістка подалася до батьків. А вона зустріла іншого".
Вкладає у конверт фото рудоволосої жінки з двома родимками на підборідді. Вона у зелених джинсах і білій майці. На ногах — гумові капці. Біоенергетик запалює свічку, сканує фото долонею.
— Подякуйте долі, що невістка пішла сама. Якби лишилася у вашій сім'ї, то ще не раз пересварила б вас із сином і заборонила бачитися з внуком. Син важко переживає втрату коханої, але скоро на нього чекає зустріч із жінкою, яка стане йому за дружину. Хлопчика вона полюбить і виховає, як рідного. Народить Олегу ще сина і доньку. Колишня невістка до дитини не приїжджатиме. На деякий час поселиться в Одеській області.
"Я одружена, маю сина, — пише 27-річна Олена з Івано-Франківської області. — Чоловік їздить у Польщу на заробітки. Сім'я розвалюється. Стосунки у нас давно не такі, як треба. Спимо в одному ліжку, але як чужі. Чотири місяці тому познайомилася з іншим чоловіком. Почали зустрічатися. Не знаю, що на мене найшло. Але одного дня після чергової сварки з чоловіком я заночувала в Ігоря. Не знала, що він зняв нашу ніч на відео і тепер шантажує, що розповість чоловікові. Якщо піду від нього, виставить відео в інтернет".
— Позбутися нав'язливих стосунків буде непросто. Коханець на погрозах не зупиниться. Маніпулюватиме вами, триматиме в постійному страху. Коли жити під тиском набридне, самі про все зізнаєтеся чоловікові. Зайде мова про розлучення, але він готовий вас простити і хоче зберегти сім'ю. По-новому глянете на свого обранця. Коли коханець зрозуміє, що його план провалився, пропонуватиме своє мовчання за гроші. Не ведіться. Краще скажіть правду одразу.
"Взяла на душу великий гріх, — розповідає у листі 50-річна Інна Дмитрівна із Запорізької області. — 24 роки тому народила сина. З його батьком ми розійшлися, коли малому не було року. Я вийшла заміж вдруге. Вітчима Артем називав татом. Коли підріс, почав ставити запитання: чому по батькові він Іванович, якщо тата звати Ігор. Розповіла, що Ігор йому не рідний. Але заміняє тата, бо той помер. Але недавно побачила Івана в місті. Він років із 10 живе у Чехії. Приїхав у гості до батьків. Хоче побачитися з сином. Артем зараз на стажуванні у Києві. Іван скоро повертається за кордон. А я боюся, щоб вони не зустрілися. Бо він може заїхати зненацька. Як мені підготувати сина до появи батька?"
Вкладає у конверт фото. На знімку худа і висока жінка у камізельці обіймає хлопця в спортивній куртці. Позаду на подвір'ї припарковане чорне "ауді".
— Що раніше розкажете сину про батька, тим краще. Той не відступить і скоро навідає сина. Зараз важко хворіє. Боїться, що недугу не вилікує. Тому хоче познайомитися з нащадком перед смертю. Але житиме ще довго. Одужає, хоч і матиме обмежену рухливість суглобів. Не бійтеся, що син вас не пробачить. Ображатиметься, але вже дорослий і зрозуміє, чому ви так зробили. З батьком зустрінеться, та підтримувати стосунки не захоче.
"Син дорослий, а своєї сім'ї ще не завів, — пише вінничанка Марфа Вікторівна, 69 років. — Має вищу освіту і хорошу роботу. Зустрічається з дівчатами. Але коли збирається освідчитися, або стосунки псуються, або йому відмовляють. Може, йому пороблено? Я хворію, тому хочу знати, чи побачу його в парі. Скоро мені виповниться 70 років. Хочу дочекатися внуків".
Вкладає у конверт своє чорно-біле паспортне фото і світлину сина. Він кароокий, у білій сорочці і коричневому піджаку. На шиї має чорну краватку.
— Син досі не одружився, бо не зустрів гідної жінки. Якби побрався з тою, яка відмовила, пожили б у шлюбі недовго. Та й чоловіка це надовго відкинуло б від бажання створити сім'ю вдруге. Холостякуватиме до кінця року. 2020-го приведе до хати невістку. Перше враження про неї буде оманливе. Придивіться уважніше до супутниці сина. Це буде достойна партія. Нехай вас не лякає різниця у віці. До кінця наступного року зроблять вас бабусею.
2 
35413
Коментарі