— Коли Масяню закопали в колекторі, він був цуценям. За шість місяців став здоровим псом, — каже житомирянка 28-річна Ольга Романюк.
Вона мешкає у 9-поверхівці на Привокзальній площі в Житомирі. Поряд з її будинком у колекторі півроку жило цуценя Масяня. Минулого тижня теплотрасу розрили, й воно вибралося на поверхню.
Привокзальна площа за кілька метрів від залізничного вокзалу. Розрита теплотраса огороджена червоною стрічкою. Біля неї на майданчику граються діти.
— У грудні минулого року під час ремонту теплотраси під труби залізла собака і там привела цуценят, — розповідає Ольга. — Як відкрили очі, почала виводити їх на поверхню. Тоді всі діти з сусідніх будинків їх годували. Лише один Масяня всіх боявся. Ховався від людей під трубами. Їв лише те, що залишалося від братиків і сестричок.
За кілька днів ремонтники закопали теплотрасу. Була певна, що всі цуценята повтікали зі своєї схованки. 10-річний сусід розказав, що одного цуцика закопали в землі. Не повірила. Наступного дня проходила біля люку теплотраси, а туди дві сусідки заглядають. Сказали, що цуценя таки засипали землею. Там іде велика розв'язка труб. Під ними Масяня сховався, тому й вижив. По трубах він дійшов до відкритого люку. Перший тиждень його брати постійно біля люку крутилися. Ночами вили, а він скавчав. Шум такий піднімали, що ми спати не могли.
Півроку Масяні приносили їжу мешканці навколишніх будинків. Кажуть, найбільше йому подобалися сосиски й огірки.
— Під люком труби пролягають на глибині півметра. Кидали йому м'ясо, ковбаску, творожок і кашки. Самого Масяні не бачили. Як тільки він чув поряд людину, тікав у тунель. Їв лише тоді, коли нікого поряд не було. Просили МНС допомогти, але вони відмовлялися. Казали, це не їхня робота.
27 травня теплотрасу розкопали. Масяня дочекався, доки робочі розійшлися і виліз із-під землі.
— Бачив, як Масяна вилазив із ями з вікна своєї квартири, — розповідає 8-річний Андрій Руденко. На майданчику він підсаджує на гойдалку молодшу сестру Вероніку, 6 років. — Пес був чорним від пилу і геть замурзаним. Обнюхав усе навколо, покачався по траві і поліз назад під землю. Наступного ранку на майданчику ганяв ворон і ловив мух. А останні два дні його не видно. Мабуть, знову кудись заховався.
Із вікна на четвертому поверсі Андрія гукає мати.
— Масяню ще не бачила, але сусіди кажуть, що він продовжує ночувати в теплотрасі, — говорить Ольга. — Не знаю, чому йому так там подобається. Коли теплотрасу розрили, там пацюки табунами бігали. Аж не віриться, що Масяня зміг серед них вижити. Тепер боїмося, що залізе туди і його знову присиплють землею.
3 
1
Коментарі