"Мені 51 рік, а почуваюся як 70-річна, — пише Марія Василівна з міста Новий Розділ, що на Львівщині. — Нічого не хочеться робити, весь час би спала. Не відчуваю себе щасливою. Сім років тому хотіла з собою покінчити. Одна жіночка вилила віск і сказала, що мені пороблено. Тоді стало легше. Але тепер маю таке саме відчуття. Ніде не працюю. Живемо на чоловікову пенсію. Дві старші доньки за кордоном, не допомагають нам, бо самим сутужно. Наймолодша живе біля нас. Здається, вона повторює мою долю".
— Поряд із пані Марією з лівого боку бачу тінь маленької дівчинки, — коментує листа київський біоенергетик Наталя Федорчук, 56 років. — Дівчинка мертва. Вона ходить за жінкою як привид. Це якийсь гріх пані Марії, від нього всі негаразди. Можливо, в юності зробила аборт або прокляла когось на смерть. Прокльони повертаються до людей бумерангом. Треба відкрити вікно, дивитися на сонце і читати молитву. Попросити вибачення у людей, яких образила.
"Дуже хочу зберегти свій шлюб, — пише Ілона. Адресу жінка не вказує. — Із чоловіком жили добре, але коли він поїхав на заробітки, ставлення до мене змінилося. Почав багато пити, його дратують я і наші діти. Обзиває усякими словами. Зненавидів нас, кричить про розлучення і що діти — не його. Чоловіка тягне на заробітки. Уже кілька разів збирався їхати. Що мені робити?"
— Нехай візьме фото чоловіка і довго дивиться в очі, кличе його додому ніжними, лагідними словами, — радить цілителька. — Не треба плакати, проклинати чи сварити. По листу видно, що чоловіка забирає інша. Бачу, що Ілона стоїть у полі, а дорога, якою стрімко йде її чоловік, далеко від неї. Вона добра жінка, а чоловік несе якийсь гріх на собі. Вони не пара. Якщо Ілона відпустить його, то, можливо, зустріне своє кохання.
Торік до мене прийшла жінка з маленькою дитиною. Вона теж хотіла зберегти шлюб, а чоловік казав, що кохає іншу. Я молилася і побачила, що той чоловік — не її доля. Сказала жінці: "Чоловік від тебе піде, а ти зустрінеш своє кохання і будеш щасливою". За кілька місяців так і сталося.
"Моя внучка Олена вийшла заміж за хлопця, з яким разом росли. Але щастя у них було недовго. Почалися сварки, закінчилося розводом, — пише Наталя Петрівна з Одещини. До листа прислала фото зі своєю онучкою і донькою. — В Олени залишилося троє діток. Вона поїхала на заробітки, але вже чотири місяці не знаємо, де вона".
— Не знаю, чи ця дівчина жива і чи повернеться додому, — дивиться на фото біоенергетик. — Бачу, що Олена не дуже добра, від неї йде агресія, холод і бруд. На ній родове зло. Мабуть, бабуся не хотіла, щоб вона або її мати виходила заміж за тих чоловіків, яких собі обрали. Бабусі треба взяти фотокартку внучки, на грудину положити їй праву руку, там закладена генетика. Дивитися в очі онуки і молитися. Так бабуся забере свій гріх.
Наталія Миколаївна також радить не бажати зла невісткам чи зятям.
— Якщо син чи донька виходить заміж, а батьки не хочуть такої пари своїй дитині, вони закладають зло в їхні сім"ї. Молоді будуть хворіти, а їхні діти народяться дебілами. До мене на сеанс приходила жінка з хворим 4-річним хлопчиком. Коли почала читати молитву над дитиною, моє тіло розвернуло до матері. Виявилося, що вона колись проклинала сусідів. Її зло перейшло на сина. Потім жінка попросила вибачення у людей, і дитина видужала.
2 
1
Коментарі