Співачка 25-річна Анастасія Приходько говорить, що двічі намагалася вкоротити собі віку.
— Коли ми з мамою потрапили в аварію, мені так було погано, що я надумала скочити з мосту, — розповідає. — Мама перенесла 12 операцій, тому мені доводилося все робити самій: готувати, прибирати, заробляти гроші й ходити на навчання. Я тоді ще у школі вчилася. Одної ночі я пішла на міст, щоби піти з життя. А надворі ж зима. Я постояла з годинку на вулиці, подивилася на лід унизу, охолола трохи і пішла додому — жити далі.
Удруге їй захотілося померти після того, як вона посіла 11-те місце на пісенному конкурсі Євробачення-2009. Тоді Приходько виступала від Росії.
— Я хотіла, щоб мій спів приносив людям радість, а на мою адресу посипалася купа бруду і брехні. Я зайшла у ванну, відкрила кран, порізала руки і дивлюсь, як вода починає рожевіти. І тут у голову наче щось стукнуло: "Йо-ма-йо, що ж я роблю? Я ж можу ще чоловіка знайти, дитину народити".
— Для потенційних самогубців особливо небезпечні періоди, коли місяць уповні, — каже столичний біоенергетик Ліля Хасалаєва. — У мене був випадок у практиці, коли хлопець і вішатися хотів, і вени різав, а на третій раз наковтався таблеток. Його не врятували. На повню підвищується нервозність, і люди стають дратівливіші. Місця суїцидів для здорових і врівноважених людей небезпеки не становлять. Дерева, на яких хтось повісився, викорчовують, а домівки освячує священик.
— Самогубство — великий гріх, і такі душі відразу потрапляють у пекло. Тому якщо з'являються помисли — треба йти на сповідь і причастя. Коли носити таку думку в голові, то лукавий колись таки спокусить, — говорить панотець Василь Храпчук із Тернопільщини. — Самогубців не відспівують в церкві й ховають без священика за межами кладовища. На цвинтарі не можна. На їхніх могилах не ставлять хреста, за їхні душі не моляться в храмі й не подають за упокій. Якщо рідні роблять це і приховують від церкви, то на них лягає великий гріх. Можна лише просити в Бога прощення замість покійника.
2 
1
Коментарі