"Двоюрідний брат одержав у спадок від батьків хату в райцентрі, — розповідає у листі 48-річна Тетяна Григорівна із міста Конотоп на Сумщині. — Минуло вісім років, а брат не може її продати. Зверталися до бабки. Вона сказала: "Доки жива сусідка по ліву сторону, покупців не знайдете". Боїмося, що її слова — правда".
Вкладає у конверт фото білого цегляного будинку, вкритого шифером. Поряд на подвір'ї — літня кухня і сарай. Листи коментує київський біоенергетик Мирослав Олійник.
— Будинок маєте шанс продати восени. Вини сусідки в цьому немає. Ставите занадто високу ціну. Якщо брат піде на поступки покупцям і почне торгуватися, на початку вересня виручить гарну суму.
"Я родом із Рівненщини, але 40 років живу на Переяславщині, — пише Любов Миколаївна з Київської області. — Вийшла заміж за хлопця, з яким дружили ще зі школи. Після одруження почалися п'янки-гулянки і побої. Народила сина й доньку. Сестра чоловіка, яка зараз покійна, заздрила нам. Проклинала мене і дітей, робила нам підклади. Тоді почалися різні негаразди. Дочка вийшла заміж. Прожили з чоловіком 17 років і розлучилися. Має дві вищі освіти. Після одруження, щоб вижити, відкрила малий бізнес. Влізла у борги. Живе з іншим чоловіком, але жіночого щастя не відчуває. Син одружився у 33 роки. Та за рік шлюб розпався. Він самотній. Страждає, бо сумує за дитиною".
Біоенергетик запалює свічку. Сканує долонею фото доньки Світлани. Вона у рожевій кофтині. Тримає хлопчика 3 років, одягненого в костюм зайчика. За спиною — вбрана у гірлянди ялинка.
— Донька матиме ще один шлюб. У парі з новим чоловіком буде щаслива. Нехай не ігнорує залицяльників. Якщо боїться розпочинати нове знайомство, час по-новому глянути на співмешканця. Може, поруч уже є той, хто вартий уваги. Просто стосунки давно слід перевести на інший рівень. Сину знадобиться ваша підтримка. Стежте, аби через розпач не став заглядати в чарку. Повернути сім'ю навряд чи вдасться. Але навесні почне зустрічатися з жінкою, яка незабаром буде вашою невісткою. Вдруге стане батьком.
"З Людою ми вчилися в одному класі, — розповідає у листі 39-річний Ігор з Івано-Франківщини. — Я був у неї закоханий, але вона зустрічалася із хлопцем, на кілька років старшим за нас. В 11-му класі завагітніла. Його родина не хотіла, щоб він одружувався з Людою, тому виїхала з села. Вона народила дівчинку. Нікуди не поступала. Я поїхав навчатися до Львова. Постійно про неї думав. Пробував їй дзвонити. Але вона дала ясно зрозуміти, що в нас немає майбутнього. У 20 років вийшла заміж за 35-річного чоловіка. Народила йому двох синів. Мати не знала, що я мав почуття до неї. Тому розповідала, що чоловік її бив. Раз вигнав із хати серед ночі. Мама прийняла її переночувати. А за кілька місяців вона утекла з дому з трьома дітьми до якогось реабілітаційного центру під Києвом. У мене було багато жінок. Але жодній не насмілився освідчитися, бо почуття до Люди нікуди не зникли. Пробував її шукати. Але тітка, єдиний її живий родич, каже, що Люда виїхала за кордон із третім чоловіком".
Біоенергетик сканує фото рудоволосої кирпатої дівчини з великим білим бантом на голові. Знімок зроблено 23 роки тому.
— За кордон не виїхала. Живе у передмісті столиці у злиднях. Дарма марнуєте свій час на пошуки жінки, яка не хоче спокійного життя, а постійно шукає пригод. Поруч із нормальним чоловіком їй буде нудно. З розбишаками і п'яницями — переймає роль жертви. Продовжує жити з тираном, який піднімає на неї руку. Ігнорує прохання старшої доньки покинути вітчима. Дарма не створюєте власну сім'ю. Поруч є жінка, яка потребує вашої любові й опіки. Досить мріяти про майбутнє з Людмилою. Відпустіть шкільне кохання. Освідчуйтеся, одружуйтеся, народжуйте власних дітей.
"Син чотири роки має будівельний бізнес, — пише львів'янка Ганна Петрівна, 54 роки. — Трохи їздив на заробітки. Працювати на поляка набридло. Відкрив власний бізнес у Львові. З кумом споруджують будинки за американськими технологіями. Все життя мріяв про гарний автомобіль. Були у нього вживані "Ауді" та "Мерседес". Захотілося елітного. Грошей бракувало. Продав татову квартиру. Взяв авто за 35 тисяч доларів. Покатався на ньому тиждень. Злодії поцупили, коли залишився ночувати у своєї дівчини. У поліції заяву прийняли. Але півроку про авто немає жодних звісток. Я ходила до ворожки. Вона каже, щоб про машину забули. Її украв той, хто пригнав. Тому що мав дублікат ключів".
Біоенергетик кладе праву руку на фото червоного "Форда Мустанга" 2017 року випуску, заплющує очі.
— Авто розібрали на деталі. Марно сподіваєтеся його повернути. Вкрали машину чоловіки іншої національності. Скоро вони попадуться на крадіжці в сусідній області. У гаражі одного з них знайдуть речі з авто вашого сина. Всю суму не відшкодують, але якусь компенсацію отримає. Сину треба бути обережнішим із пошуком партнерів. Розширювати бізнес не час. Його кум хотітиме залучити до справи нових осіб. Але ними виявляться хитрі й ласі до чужих грошей люди. Ошукають і зникнуть. Довіряти нікому не слід.
3 
1
Коментарі