"Cинові скоро виповниться 24 роки, — пише Оксана з Івано-Франківська. — Він закінчив університет, добре знає іноземну мову, але на роботу влаштовуватися не поспішає. За 3 тисячі гривень працювати не хоче. Тому їздить час від часу за кордон. Робить по кілька місяців на рік у Німеччині. Женитися не планує".

Листи коментує київський біоенергетик Мирослав Олійник. Запалює свічку. Сканує долонею паспортне фото чоловіка.

— Андрій одружиться в 26 років. З коханою познайомиться в транспорті. Заробітки не покине, як би ви його не відмовляли. Їздитиме на півроку за кордон. Решту часу проводитиме вдома. Завдяки знанню іноземної мови та ерудованості зможе заробляти більше за інших. Вірте в можливості й потенціал своєї дитини.

"Овдовіла 18 років тому, — розповідає в листі львів'янка Алла Миколаївна, 68 років. — Маю двоє дітей. Синові 48 років, дочці — 40. Є троє онуків. Син вирішив розпочати ремонт у своїй квартирі. Але в нього скоро закінчилися гроші. Попросив, аби я взяла кредит під заставу свого житла. Я жила тоді з дочкою. Порадилися, переїхали у квартиру до зятя в передмісті Львова. Мою продали. Частину грошей позичила сину, на решту купили помешкання в новобудові. Пройшло 10 років. Будівництво досі не завершили. Обіцяють до кінця року здати багатоповерхівку. Зять знайшов собі іншу жінку й виганяє нас із хати. Іти мені нема куди. Дочка поїхала на заробітки до Ізраїлю. Влаштувалася на роботу до хороших господарів. Але мусила на деякий час повернутися додому. Тепер її за кордон чомусь не випускають. Кажуть, проблеми з документами".

— Переїдете до нової оселі навесні наступного року. Будинок здадуть раніше, але спочатку чималу суму потрібно буде вкласти в ремонт. Донька знайде спосіб, як вирушити на заробітки. Для цього доведеться виробляти документи заново. Зачекайте із фінансуванням усіх забаганок сина. Заощадження скоро стануть у пригоді вам. Не позичайте гроші, бо повертати їх він не збирається.

"Від життя не чекаю поблажок, — пише лучанка Анастасія Павлівна, 69 років. — На старості літ залишилися з чоловіком без даху над головою. Син загинув в автокатастрофі. Поки ми з батьком оплакували своє горе, невістка подала документи на спадок. Тепер вона — власниця синового будинку. Нам вказала на двері. Вигнала з дому. Доживаємо віку в моєї одинокої сестри Люби. Були в чотирьох адвокатів, але жоден не дає нам шансів повернути дім".

— Будинок сина не повернете, однак успадкуєте житло сестри. Старша онука стане на ваш захист, але невістка її прохання проігнорує. Через рік вдруге побереться. Приведе в дім на кілька років молодшого чоловіка. Довго разом не протягнуть. Вас турбує біль у колінах. Не зволікайте з лікуванням. Інакше не зможете пересуватися без допомоги.

"Купили квартиру на 13-му поверсі, — пише киянин Артур, 39 років. — Ніколи не вірив у містичні речі. Але в нашому помешканні спокою нема. Почали з дружиною сваритися. Гадаю, причина — у квартирі. Тут іноді стрілки годинника рухаються в іншу сторону. Зі стола за ніч зникають речі, які ми навмисне залишили. Часто перегорають лампочки. Питав у сусідів, чи в нашій квартирі не вбили людину. Постійно відчуваю чиюсь присутність, хоча навколо нікого нема. Сусіди запевняють, що ні самогубства, ні вбивства не було. Будинку 17 років".

У конверт вкладає кілька фотографій із помешкання. На кухні червоно-чорний гарнітур, у спальні на стіні — гобелен.

— Перший власник квартири займався магією. Приймав відвідувачів, вдавався до магічних обрядів. Тут викликали душі покійних, робили привороти. Бачу, що ви водили священика вже кілька разів, але це допомагає на місяць-півтора. Варто задуматися над переїздом. Після переселення відступлять проблеми, які нависли над вашою сім'єю.

×