Петро Зейкан викував автомобіль

49-річний Петро Зейкан із села Білки Іршавського району Закарпаття викував автомобіль. Допомагали йому двоє синів — 23-річний Євген і Петро, 21 рік.

Із Зейканом зустрічаємося на старому колгоспному дворі в сусідньому селі Розтока. Півроку тому Петро із синами відкрив тут кузню. Доти працювали вдома.

Господар заводить до майстерні. Під стіною в першій залі припарковане авто.

— Зараз воно неробоче, бо зняли двигун, — пояснює. — Будемо переробляти проводку.

Викувати машину вирішив узимку 2009-го.

— Була зима, роботи великої не мали. Запропонував синам зробити картинг. Що це буде за автомобіль, ми достеменно не знали, технічної схеми чи плану не малювали. Усе з голови. Спершу викували каркас довжиною 4,5 метра, потім узялися за ходову частину.

Деталі до авто купували у знайомих і на ринку.

— Інжекторний двигун об'ємом 2,8 літра та коробку передач узяли від БМВ, пружини — від "мерседеса", багато деталей брали з японських машин. Складати ходову частину не було тяжко, бо вдома маємо три машини — "мерседес", "фольксваґен" і "рено". Тож на цьому добре розуміємося. Бак для пального на 30 літрів теж самі сконструювали, машина їздить на 95-му бензині.

Двигун та коробку передач узяли від БМВ, пружини — від "мерседеса"

Кузов ковалі робили на око.

— Спочатку викували внутрішню частину із металевих пластин. Зверху її обшили бляхою. Вона м'якша, добре вигиналася.

Петро відкриває капот.

— Авто середнього класу, розраховане на водія і пасажира. Важить 1,5 тонни. Крісла поклали перші, які потрапили під руку. Хочу їх поміняти на шкіряні. Ще знадобиться рік, аби переробити електроніку й облаштувати салон. Колеса також поміняю, щоб автомобіль мав гарний вигляд.

Кузов покрили ґрунтовкою.

— Фарбуватимемо у червоний колір — він подобається і синам, і дружині. Салон і сидіння також будуть червоні. Жінка Леся спочатку сварилася. Бо ми вдень на роботі були, а тоді півночі сиділи із цим авто, майже не відпочивали. Та потім змирилася.

Спереду кузов схожий на акулячу пащу.

— Син пропонував назвати його "Акула", але нам не сподобалося. Остаточну назву ще не придумали. Як авто буде готове, ним можна буде їздити. Правда, для цього треба рівну трасу, як-от Київ — Чоп, а не сільські дороги. Розганяється до 150 кілометрів.

Документів для автівки не робитиме.

— В Україні важко виготовити папери на власноруч сконструйований автомобіль. Якщо й зупинять даїшники, то тільки для того, щоби подивитися на машину. Вклав у неї кілька десятків тисяч доларів. Планую продати за 100 тисяч.

×