У київській галереї "Нецке" відкрилася виставка нецке 42-річного Олександра Деркаченка. "Ми вже давно відкриті, але офіційну церемонію відклали на пізніше, — розповідає пан Олександр. — Довелося довго збирати свої роботи з приватних колекцій з-за кордону".
Нецке з"явилися в Японії у XVI столітті. Спочатку майстри робили з дерева й кістки ґудзики, потім почали витесувати маленькі фігурки. Кожна відтворює духовний стан власника і його соціальне становище.
На стіні висять чотири дерев"яні квадрати з ієрогліфами.
— Вони означають кохання, силу, здоров"я і багатство, — пояснює арт-директор галереї 34-річна Ельвіра Вергун. Вона в сірих брюках та квітчастій кофтині.
— А це самурайські обладунки з чорної сталі. Коштують 7,5 тисячі доларів, — показує на манекен без обличчя. Японці роблять їх зі старих цвяхів, адже секрет давнього сплаву, з якого колись виготовляли обладунки, втратили. До нас приходила Ірма Вітовська із серіалу "Леся +Рома". Вона знялася в цих обладунках для серіалу прямо в галереї. Тільки маску надіти не змогла: вона наче собачий намордник.
Навпроти дивана стоїть манекен у яскраво-зеленому кімоно.
— Це кімоно відомого японського співака, — пояснює Деркаченко. — Ми його випросили у японської принцеси Хісако Такомади.
Ви з нею знайомі? — запитую.
— Спочатку я переписувався з принцом Такомадо. Він навіть мав дві мої роботи, — показує на лисицю у каптурі. — Це "Лисиця-монах", із бивня мамонта, з янтарними очима, золотим візерунком. Але три роки тому принца не стало,— каже із жалем. — Грав у сквош із канадським послом, раптом упав і все! Тепер листуюся з принцесою.
Він розповідає, що справжні нецке коштують приблизно 400 гривень.
— А на Петрівці продають непрофесійні речі. У них звалені в одну купу японські, китайські, індійські божки. Я й сам колись продавав нецке на Андріївському узвозі.
А в Японії бували?
— Ні. Чомусь більшість членів міжнародного товариства майстрів нецке живуть у США. Українці для них — дивина. Адже в нас нема ні шкіл, ні японських майстрів. Українці дійшли до всього самі — за книжками, фільмами. Ви дивилися фільм "Канікули Кроша"? Нецке я побачив спочатку там. Першу фігурку вирізав з ніжки старого стільця.
Справжні нецке коштують 400 гривень
Може, й дружина робить нецке?
— Ні, але я завжди кажу, що дев"ятьма з десяти своїх робіт завдячую їй. Донька навчається на мистецтвознавця в університеті у Поплавського, але скальпеля до рук брати не хоче, — показує долоні у маленьких шрамах. — Це якщо сідаю працювати у поганому настрої, — пояснює. — Починав зі звичайного медицинського скальпеля, а зараз маю бормашину. Це, звісно, не відповідає давній японській технології, але так нині працюють усі.
Скільки часу треба на одну нецке?
— Одну фігурку вирізаю три тижні, по сім годин щодня. А якщо з портретом замовника — значно довше. Якось замовили нецке для митця з Бостона Малколма Роджерса. Прислали його фото з усіх боків. На те нецке я витратив вісім місяців.
А з чого вирізаєте?
— Починав із груші, ще коли стояв на Андріївському узвозі. А зараз із самшитом працюю. Його привозять з Криму чи Кавказу. А ще — з бивнем мамонта.
Важко вирізати з кістки?
— Дивлячись з якої. Наш бивень мамонта — трухлявий, покрився кіркою, кришиться. А от сибірські мамонти — у вічній мерзлоті, тому бивні білі, тверді. Бачите, — показує фігурку лисого біленького товстуна. — Бивень замовляють антикварні крамниці у Сибіру і Якутії.
— Кілограм можна купити за 50 доларів, — додає пані Ельвіра. Вона стоїть біля пана Олександра, тримаючи в руках книгу відгуків.
Нецке потрібно чимось обробляти?
— Спеціальною сумішшю. Але це секрет майстра, — каже він лукаво. — Отут треба води долити, — показує на прозорий пластиковий стаканчик з водою. Чотири стаканчики стоять всередині вітрини. — Ми ставимо їх, аби нецке не тріскалися, пересихаючи від яскравого освітлення. Домогосподарка однієї моєї клієнтки — Тетяни — помила кілька нецке рідиною для посуду. Боже! — хапається за голову. — Довго ж довелося з ними возитися, але врятував.
Учите вирізати нецке інших?
— Зараз створюю свою школу. Але будь-кого вчити не стану: людину треба підвести до цього філософськи.
1964 — народився у Самборі на Львівщині, у сім"ї льотчика та вчительки російської літератури
1982 — вступив до Київського авіаційного університету
1988 — інженер
1985 — одружився з Іриною, народилася донька Дарина
1990 — вирізав першу нецке
1993 — почав виставлятися в художніх салонах
Коментарі