14 вересня на столичному Байковому кладовищі поховали письменника Олександра Сизоненка. Тиждень не дожив до 95-річчя. Мешкав сам на дачі в Кончі-Озерній під Києвом. Дружину поховав 2003-го, син і двоє доньок жили в столиці.
Олександр Сизоненко народився в селі Новоолександрівка Баштанського району на Миколаївщині. У дитинстві почав писати оповідання, які друкувала районна газета. Брав участь у Другій світовій війні, був артилеристом-мінометником. Після демобілізації працював на хлібопекарському підприємстві та на Чорноморському суднобудівному заводі. Згодом закінчив літературний факультет Миколаївського педагогічного інституту.
1962 року переїхав до Києва. Працював сценаристом на київській кіностудії ім. Олександра Довженка. Був автором сценарію фільму "Кайдашева сім'я", редактором стрічки "Тіні забутих предків". За вісім років звільнився, зайнявся творчою роботою.
Перша збірка його оповідань "Руді вогні" вийшла 1951-го. Усього видав близько 30 романів, збірок повістей та оповідань. Їх перекладали російською, білоруською, англійською, німецькою й польською мовами. Найвідоміший твір Сизоненка — роман "Корабели" про творців морських лайнерів. За трилогію "Степ", "Була осінь", "Мета" 1984 року отримав Шевченківську премію. За отримані гроші купив дачу. Віддав 87 тис. карбованців.
— Упродовж останніх років кілька разів відвідував Олександра Олександровича на його дачі в Кончі-Озерній під Києвом, — каже голова Спілки письменників 60-річний Михайло Сидоржевський. — До кінця своїх днів він залишався незмінним у поглядах на життя. З ним можна було не погоджуватися з тих або інших питань політичного чи ідеологічного характеру, але його харизматична статура і своєрідне благородство не могли не викликати поваги.
Товаришував із Павлом Загребельним і Дмитром Павличком. Приймав у гостях екс-президента Леоніда Кучму та колишнього посла РФ в Україні Віктора Чорномирдіна.
— Наїдки гості привозять. Ікру червону, чорну, сьомгу. А самі їдять капусту і сало. Раніше все присилали з офіціантками і посудою. Охоронці продукти в ящиках завозять. Знають, що я — ніщий, а вони багачі, — казав письменник.
2 
35413
Коментарі