29-річна Марія Бойко розлучилася з Артемом Мовчаном. Через суд він відібрав в неї сина 7-річного Тараса та доньку 4-річну Ельвіру.
— Бачуся з малими годину на тиждень в присутності няньки. Не маю права ні вийти з ними надвір, ні принести подарунків. Якось принесла малій ляльку, то батько її спалив на городі.
Марія родом із міста Кіровоград. Вступила у столичний університет ім. Драгоманова на спеціальність "учитель молодших класів і вихователь".
— Познайомилися з Артемом у Ботанічному саду. В мене вкрали сумочку. Сиділа й плакала, не знала, як повернутися в гуртожиток. Він дав грошей на дорогу й пригостив морозивом. Наступного ранку зустрів мене перед парами і вручив мобільний телефон, то був мегадорогий подарунок. Я влюбилася по самі вуха. Хоча понімала, що Артем мені трохи не рівня, бо киянин.
Пара зустрічалася півроку, їздили на відпочинок у Карпати.
— Після тої поїздки я завагітніла. Коли сказала Артему, він зник на кілька днів. Не знала, що робити. Сама дитину ні за що не потягнула б. А батьки живуть у двокімнатній квартирі з сестрою, її чоловіком і трьома онуками. Але хлопець з'явився з букетом троянд. Сказав, що житимемо разом. За кілька днів привів мене знайомитися зі своїми батьками.
Мати Артема працює нотаріусом, батько — стоматолог. Я лише переступила поріг, відчула, як мені там некомфортно. Його мати — ефектна жінка з довгим чорним хвостом, худорлява й доглянута. При мені одразу сказала сину, що в нього поганий смак.
Для Марії й Артема у трикімнатній квартирі на столичній Оболоні батьки виділили кімнату.
— Свекруха відділила нам посуд, полиці в холодильнику, каструлі. Вона постійно була на дієтах. А в мене, вагітної, прокинувся звєрский апетит. Найбільше хотілося м'яса. Свекрусі постійно смерділо на кухні, хоч готую я смачно.
Коли народився Тарас, батьки Артема винайняли для нас однокімнатну квартиру. Тоді ж офіційно розписалися. Я настояла, що не запишу дитину на нього без весілля. Малий ріс спокійним, рано навчився читати. Чоловік завів власний бізнес, став торгувати запчастинами до дорогих автомобілів. Наполягав, щоб я сиділа вдома з дитиною.
Потім знову завагітніла, народила Ельвіру. Коли доньці був рік, нас запросили на весілля чоловікових колег. Я одягла плаття, в яке влізла. А в тій компанії дівки всі гарні, розфарбовані моделі. Супруг весь вечір тусувався з якоюсь білобрисою. Ввечері ми сильно посварилися. Він обзивав мене коровою і бєздєльніцою. Кричав, що я необразована тупа курка.
Вирішила змінитися. Записалася в салон краси. Попросила грошей у чоловіка на одяг. Він фиркнув: стояти за каструлями на кухні можна й у задрипаному халаті. Навіть коли схудла, увагу Артема не повернула. Якось із кишені костюма витягнула чек із магазину білизни на 2 тисячі гривень. Думала, він мені придбав, але подарунка не дочекалася.
Чоловік став зникати по відрядженнях — то в Туреччині, то в Єгипті, то в Греції. Свекруха розказала, що він має молоду коханку вже третій рік і збирається зі мною розлучатися.
За півроку Марія отримала повістку в суд.
— У суді його мати почала розказувати, що я не доглядаю за дітьми й чоловіком, знущаюся над малими й постійно їх б'ю. Це неправда. Не витримала і прямо в залі суду кинулася на нього з кулаками. Він цього й чекав. Із суду мене забрали в мєнтовку, протримали тиждень. На наступному суді чоловік приніс довідку з психлікарні, що я — психічно неврівноважена.
Зі мною він не спілкується. Зараз має молоду жінку. Дітей виховує гувернантка. Мрію повернути собі малих. Винаймаю однокімнатку з бабулькою. Зарплати виховательки ледь вистачає. З Києва їхати не хочу, бо тоді не бачитиму дітей зовсім.
3 
1
Коментарі