Навесні кінноспортивний комплекс "Тракен" Чутівського району на Полтавщині прийняв групу дітей із Києва, хворих на дитячий церебральний параліч та нервові розлади. Для лікування іпотерапією купили чотирьох навчених коней.
— Ми були першою пробною групою, яку запросили на лікування, — каже киянка Наталія Верчинська, 31 рік. Вона із 9-річним сином Павлом і групою з батьків і семи дітей безкоштовно жили та лікувалися на заводі. — Поїздкою завдячуємо Оболонському управлінню освіти, завідуючим дитсадків нашого району, дирекції школи номер 168, де разом зі здоровими дітьми навчаються хворі на ДЦП. Перейнялися нашими турботами і працівники заводу, його директор Олександр Олексієв.
Київська група була на заводі 10 днів. Двічі на день по півгодини дітей катали на конях. Під час заняття біля кожної тварини завжди було троє дорослих: лікар-іпотерапевт, інструктор і мати. Дорослі тримали ноги дітей, аби ті не скручувалися.
— Ми не боялися за дітей, бо коні дуже спокійні — їх два роки вчать цьому, — ділиться бабуся третьокласниці Вікторії 64-річна Галина Іванченко. — А от про внучку думала, що та взагалі верхи не сяде. Віка спочатку боялася, а потім страх кудись подівся.
— На Бірмі, Орландо і Масяні їздила, — додає Вікторія. — Годувала коників морквою, цукром, бубликами.
— А мій син першого дня навіть у конюшню не захотів заходити, — розповідає Оксана Музиченко. У її 5-річного сина Артема синдром Дауна. — Тільки на третій день сам сів на Масяню.
Завдяки тілу коня ніжки нагріваються і м"язи розслабляються
Верхи діти їздили без сідла. Нахилялися в різні боки, тягнулися до ніг, ловили м"яч.
— Завдяки тілу коня ніжки нагріваються і м"язи розслабляються, — пояснює Наталія. — Мій Павло став краще ходити.
Мати 6-річної Вікторії Вовк Інга каже, що до іпотерапії в доньки часто підгиналися ноги, вона падала:
— Опісля Віка почала впевненіше ходити — ніжки вирівнялися.
Добре вплинула іпотерапія і на 5-річну Ольгу Долгареву. У дівчинки затримка розвитку через ураження мозку.
— Донька не розмовляє і не виконує вказівки, — каже мати Олена. — Оля просто каталася на коні, а на четвертий день стала сама мені показувати вправи, які робили інші діти. До того ж після поїздки почала проситися на горщик.
Коментарі