"На шкарпетки одягаю целофанові пакети"

 

35-річна киянка Олена торгує пиріжками на Контрактовій площі в Києві. Уже п"ять років пропонує їх перехожим. Таких морозів, як цієї зими, не пригадує. У понеділок біля виходу з метро Олена стояла сама. Її колежанки по бізнесу не вийшли. Олена хвалиться, що, мабуть, вона найбільш загартована, а ще — не лінується...

— Чим рятуєтеся від холоду — горілочкою? — питаю жінку, яка пританцьовує перед своїми картатими сумками, повними пиріжків. Хитає головою:

— Та ні, це не кращий засіб, — далі сміється: — Час від часу можна випити коньячку чи горілки, але головне — не переборщити. Бо тоді ні роботи, ні заробітку не буде.

А як же захищаєтеся від морозів?

— Треба тепло взутися, — Олена починає загинати пальці в обрізаних на кінцях рукавицях. — На шкарпетки одягаю газету і целофанові пакети: так холод менше до ноги доходить. А зверху — валянки. Одягатися треба — як капуста: що більше, то краще. І тільки в натуральне — жодної синтетики, бо вона взагалі не гріє.

Одягатися треба — як капуста: що більше, то краще

Махнула рукою й закурила. Підійшли двоє покупців. Пиріжки ще гарячі: коли Олена відкриває сумки, над ними здіймається густа біла пара. Пече сама. Купує борошно, м"ясо, сосиски... Каже, що взимку краще купують не солодкі, а "ситні" — з м"ясом, капустою. Але в холод радить не переїдати.

— Це неправда, що повний шлунок рятує від морозів, — діловито каже жінка, постукуючи ногою об ногу.

А обличчя як рятуєте?

— Купую в аптеці хороший крем, — Олена тепліше загортається у комір штучної шубки з "тигровим" малюнком. — Такий спеціальний захисний, дуже жирний. Намазуєш лице за 15–20 хвилин перед виходом на вулицю, і стій хоч увесь день.

А торгувати пиріжками вигідно?

Олена дивиться на мене скептично, потім нагинається і довірливо каже мені на вухо:

— Ясне діло, вигідно! Стояла б я оце на морозі посеред вулиці, якби не було вигідно! Головне, щоб міліція не ганяла.

Підходить школяр у натягнутій на лоба чорній шапочці. Олена механічно відкриває сумки, дістає папір, загортає пиріжки й забирає в хлопчика копійки.

Сім"ю самі годуєте?

— Може, ви про мене не писали б, — сердито відмахується. — Ще матиму потім неприємності з міліцією...

×