Торік вступники подали найбільше заяв на філологію, право та менеджмент. Натомість ринок праці потребує 40% фахівців із вищою освітою і 60% — з професійно-технічною.
— Половина абітурієнтів ідуть туди, куди радять батьки, — розповідає експерт ринку праці Тетяна Пашкіна, 45 років. — Вони не обізнані у ринку праці, тому всіх відправляють до вузів. Вважають, що виробнича сфера неперспективна для їхніх дітей, ці професії не гарантують хороше працевлаштування і високу заробітну плату Саме тому випускників намагаються залучити до юриспруденції, міжнародної економіки, туризму. Звідси виникає безробіття.
Аби популяризувати робітничі спеціальності, у Кабміні створили список професій загальнодержавного значення. Зараз їх 25. Зокрема, зварник, машиніст дорожньо-будівельних машин, слюсар-ремонтник, токар, фрезерувальник, монтер колій, монтажник систем утеплення будівель. На підготовку кадрів гроші виділятимуть із бюджету.
— До десятка найбільш затребуваних професій увійшли дві дипломовані спеціальності. У регіонах — це бухгалтери та веб-розробники. У столиці, окрім цих двох, фахівці з інтернет-маркетингу, — каже Тетяна Пашкіна. — Ринок також потребує продавців-консультантів, охоронців, фахівців із продажів, будівельників і працівників на виробництві. Менше шукають секретарів чи асистентів. Ця тенденція збережеться найближчі п'ять років. Зараз вигідніше йти працювати на будівництво, в аграрний і виробничий сектори, в ІТ. Це найменш конкурентна робота і найвище оплачувана. У середньому на кожну вакансію юриста відгукуються троє. Натомість за одною кандидатурою програміста чи інженера бігає десяток роботодавців.
В Україні 20% випускників шкіл обирають для подальшого навчання профтехучилища. У більшості країн Євросоюзу таких 40%.
— Програмісти й інженери зараз отримують більші зарплати, ніж філологи та економісти. Наприклад, 70 тисяч гривень можуть мати не тільки хірурги і стоматологи, а й хороші автослюсарі. Зарплати програмістів перевищують 100 тисяч гривень, — говорить Тетяна Пашкіна.
Ринок праці потребує нових підходів у навчанні, кажуть фахівці. Освіта не встигає за роботодавцями, а випускникам вузів бракує практичних навичок. Тому Міністерство освіти запустило принцип дуальної освіти.
— Студент 70 відсотків навчального часу здобуває практичні навички, а не слухає лекції в аудиторії. На теорію відведено 30 відсотків, — пояснює директор директорату професійної освіти Міносвіти Ірина Шумік. — Дуальна освіта — це обов'язково договірні умови між студентом, навчальним закладом і підприємством.
2 
1
Коментарі