— У дитинстві не вірив у ворожок і пророків. Та доля переконала у протилежному. Тепер і мене називають українським Нострадамусом, — каже столичний політолог 51-річний Володимиром Бондаренко.
До КМДА приходить у синій сорочці та сірих брюках. На плечі звисає піджак. На інше вішає чорну сумку, поправляє окуляри.
— У другому класі з батьками переїхали з Коблевого у Херсон, — розповідає. — У новій школі старшокласник ні за що побив мене. Після того сильно боліла голова, а згодом почав падати зір. Мама повела до лікаря. Виписав мені окуляри і порадив менше навантажувати очі. Його приписи виконувати було важко, бо дуже любив читати. Інколи вночі робив це з ліхтариком під ковдрою, щоб мама не бачила. За кілька місяців не бачив написаного на дошці, хоч сидів за першою партою. Домашнє завдання не міг виконати. Коли сідав за книжки, очі починали боліти і сльозитися.
Знову пішли до лікаря. Він виписав інші окуляри, — додає Володимир. — Місяць пив медикаменти, але продовжував сліпнути. У школу не ходив, пересувався навпомацки. Мама повезла в іншу офтальмологічну клініку. Там сказали: "У хлопчика атрофія зорових нервів. Якби прийшли півроку тому, допомогли б. Тепер ми безсилі. Оформляйте інвалідність". Я замкнувся у собі. Днями лежав на ліжку. Мама не могла змиритися з моїм діагнозом. Постійно возила до ворожок та знахарок. Коли почула про провидицю Вангу, купили квитки на поїзд Київ — Софія і повезла до неї.
Починає накрапати. Володимир пропонує зайти у кав'ярню. Замовляє еспресо.
— Із собою мама взяла кілька пачок масла, — згадує. — Вона працювала бухгалтером на маслозаводі, і цей продукт завжди допомагав вирішувати питання. До Ванги стояла величезна черга. Мама пробилася до її помічників і вручила гостинець. За кілька хвилин нас покликали на прийом. У кімнату за руку завела помічниця провидиці. Ванги не бачив, лише відчув, як вона доторкнулася руками до моїх очей. Спочатку тихо щось шепотіла, а потім сказала: "Ти такий, як і я. Зір повернеться. Ти будеш бачити не тільки те, що близько, а й те, що далеко". Покращення відчув, коли вийшов із поїзда на вокзалі. Почав бачити розмиті контури будинків і людей. Мамі не казав, боявся зурочити. Зір повертався з кожним днем. Якось обідали, і мама налила мені молоко у синю чашку. Я спитав: "А чого ти не налила в мою улюблену — зелену?" Мама схопила мене руками за обличчя і спитала: "Синочку, ти бачиш?" Кілька разів перепитувала про це, бо не могла повірити. Наступного дня повела у лікарню. Фахівці розводили руками і казали, що бути такого не може. За кілька тижнів мав стовідсотковий зір. Повернувся у школу вже без окулярів.
Перемогу Обами передбачив за два роки до виборів
Після візиту до Ванги у Володимира Бондаренка з'явився дар передбачати майбутнє.
— Ще у дитинстві відчував, що і з ким має статися, — розповідає Володимир. — Нікому не говорив, бо не знав, вірити цьому чи ні. Перший раз озвучив свої передбачення, коли працював у газеті "Молодь України". Тоді Україною їздив астролог Павло Глоба. Прогнозував, що на Південноукраїнській АЕС станеться вибух. Це мене обурило. У своєму матеріалі написав, що цього не буде. Моє пророцтво збулося. Відтоді я почав озвучувати свої передбачення і вони справджувалися.
Прогнозував, що президентом Франції стане Жак Ширак, а Кадаффі вб'ють у Лівії, — продовжує. — 2007 року поїхав у Москву на ювілей до свого вчителя Івана Наливайка. Це було якраз перед президентськими виборами у Росії. На всіх білбордах висіли фотографії Путіна, який тиснув руку Медведєву. Всі розуміли, що останній стане президентом. Друзі вирішили з мене покепкувати: "Хто переможе на виборах у Росії?" Я відповів: "Це всі і так знають. Краще скажу вам, хто стане наступним президентом Америки". До виборів у Штатах було ще два роки. Я передбачив перемогу Барака Обами. Коли прогноз справдився, друзі в мене повірили.
На початку 2014 року випадково біля Верховної Ради зустрів Володимира Парасюка. Підійшов до мене і сказав: "Хочу потрапити всередину, а не получається". Відповів йому: "Володю, виступай на Майдані. Після того потрапиш у Верховну Раду". Так і сталося, хоч Володя тоді тільки засміявся у відповідь.
3 
1
Коментарі