Американський письменник і журналіст Ернест Гемінґвей 2 липня 1961 року одягнувся в червоний "імператорський" халат, зарядив двома патронами двоствольну рушницю, яку подарував дід. Тоді сів за робочий стіл, приклав дуло до голови й натиснув на курок.

Останні роки життя Гемінґвей страждав на тяжку депресію й розлади психіки на тлі цирозу печінки. За три місяці до самогубства була ще одна спроба вкоротити собі віку. Тоді його застала дружина з карабіном у руках і передсмертною запискою на столі.

Ернест Гемінґвей став популярним завдяки своїм романам і оповіданням. Вів активний спосіб життя та любив пригоди. Писав лаконічно й насичено. 1993 року на його честь назвали малу планету 3656 Гемінґвей.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У грандіозній битві загинули сотні тисяч солдатів

За 62 роки свого життя написав і опублікував сім романів, шість збірок оповідань і дві документальні роботи. Деякі роботи також опубліковували вже посмертно. Лауреат Нобелівської премії з літератури 1954 року, лауреат Пулітцерівської премії 1953-го.

Один із найпопулярніших романів - "Старий і море" 1952 року. В основі роману - розповідь про кубинського рибалку Сантьяго, його боротьбу з гігантською рибиною, що стала найбільшою здобиччю в його житті. Гемінґвей присвятив книжку своєму видавцеві Чарльзу Скрібнеру й літературному редакторові Максвеллу Перкінсу.

Окрім письма Гемінґвей воював у Першій світовій війні добровольцем. Потрапив на Італійський фронт. Через кілька років описав враження від першого зіткнення з війною в книжці "Прощавай, зброє!". У ніч на 9 липня 1918 року Хемінгуей, рятуючи пораненого італійського снайпера, потрапив під вогонь австрійських кулеметів і мінометів, його важко поранили. Попри ушкодження він залишився допомагати пораненим солдатам. У госпіталі з нього витягли 28 уламків, а на тілі нарахували понад 200 ран.

"Коли йдеш на війну хлопчаком, маєш величезну ілюзію безсмертя. Убивають інших, не тебе. Але потім, коли тебе серйозно ранять уперше, втрачаєш цю ілюзію та знаєш, що це може статися й із тобою", - казав він про війну.

×