Американський письменник Ернест Хемінгуей 4 травня 1953 року отримав Пулітцерівську премію за книгу "Старий і море", яку видав роком раніше.

"То був старий рибалка, що промишляв на Гольфстримі сам-один у своєму човні. Ось уже вісімдесят чотири дні він виходив у море й не піймав жодної рибини" - розпочинав роман Ернест Хемінгуей.

У ньому розповідається про кубинського рибалку Сантьяго та його боротьбу з гігантською рибиною, яка стала найбільшою здобиччю в його житті. Автор присвятив книгу своєму видавцеві Чарлзу Скрібнеру та літературному редакторові Максвеллу Перкінсу.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Назвали дату публікації невиданих оповідань Хемінгуея

Все почалось у 1936 році, коли Хемінгуей опублікував у часописі "Есквайр" нарис про реальний випадок у Гольфстримі. Тоді рибалка спіймав величезну рибину, яка довго тягла за собою човника. Коли потерпілого знайшли, від риби майже нічого не залишилося, а старий ридав з відчаю.

У 1950 році Хемінгуей розпочав художню розробку цього сюжету, він мріяв написати об'ємний роман про життя рибальського селища, про долі його мешканців. Проте автор знайшов інший шлях відтворити світ рибальського життя: багато чого опустив у підтекст, створивши стислу, глибоку філософську притчу про людину й море.

Роман "Старий і море" повернув Хемінгуеєві літературну репутацію і привів до перегляду всієї його творчості. Він з самого початку став дуже популярним і повернув у багатьох читачів віру в талант Хемінгуея, як письменника. Видавництво Scribner's на першому варіанті суперобкладинки назвало повість "новою класикою", а багато критиків прихильно порівнювали її з "Ведмедем" Вільяма Фолкнера і "Мобі Діком" Германа Мелвілла. Також книгу кілька разів екранізовували.

×