"Чоловік змінив п'ять камер. У першій було 38 затриманих"

29-річний Сергій Бевз, депутат Васильківської міськради, рік сидить у столичному Лук'янівському СІЗО. Його і сімох активістів організації "Патріот України" торік 23 серпня звинуватили у підготовці теракту до Дня Незалежності. В офісі організації в місті Васильків на Київщині працівники Служби безпеки вилучили саморобний "вибуховий" пристрій і начебто 50 листівок з погрозами підірвати пам'ятник Леніну. Родина каже, Сергія переслідують за те, що він ініціював у Василькові закриття наркопритонів і гральних закладів.

Батьки Сергія Бевза кличуть додому на столичний Виноградар. У двокімнатній квартирі євроремонт. Посеред вітальні на підлозі розкидані іграшки — плюшевий буратіно, три ведмеді, пес і мавпа. 2-річний Ярема Бевз вовтузиться на килимку. Щоб зустрітися всією родиною, дружина Сергія 28-річна Христина із сином прийшла до свекрів.

Малий шморгає.

— Яремко зараз хворіє, застудився, — каже Христина. Вона — мініатюрна, має чорне волосся до пояса. Літнє блакитне плаття у великі квіти. Плечі оголені.

Свекруха 59-річна Лариса Бевз обнімає невістку. Вона — колишній економіст, працювала в управлінні культури Оболонської райдержадміністрації в Києві. Зараз на пенсії.

— Мама Сергія боялася, що він приведе якусь дівчину в берцах. Бо сам він усе носив мілітарі. А я в спідниці й чобітках була, — каже Христина. Виструнчившись сидить на стільці. Тримає на колінах альбом із весільними фотографіями. — Був 2006 рік. Мене запросили хлопці зі "Свободи" на зібрання, формували осередки після виборів 2004-го. Там я Сергія побачила. Сіла поруч. Узяв мій телефон. Я звернула на нього увагу — мав довгі козацькі вуса. Мені не сподобалося, потім змусила їх зголити. Зустрічалися рік. Потім поставив мені умову: на Новий рік якщо не скажеш "так", розходимося. Я погодилася, бо боялася втратити його.

Глава сім'ї Василь Григорович сідає за комп'ютер. На плазмовому екрані телевізора показує фото. На одному — Ярема в піжамних штанцях і синіх шкарпетках стоїть біля великої картатої сумки. Вона набита продуктами. Малий пакує туди коробку з маковими рулетами. Сумка йому по пояс.

— Це Ярема допомагає збирати передачі татові, — говорить Василь Бевз, 61 рік. Він — економіст, працює на одному із столичних підприємств. — Коли бачить чужих татів, аж напрягається. Ми йому кажемо, що тата немає зараз, але він буцімто постійно щось Яремкові передає. Купили велосипед: "Це тато тобі подарував", — біля крісла стоїть триколісний синьо-жовтий велосипед із рожевими колесами.

— Коли народився син, Сергій посадив три дубочки. Один засох, а два ростуть. Приносила йому в СІЗО фото тих дубочків, — каже Христина.

Ярема по черзі підходить до журналісток. Кожній міцно вдаряє кулаком по коліну. Бабуся каже, що це ми йому сподобалися.

Давно Сергій не бачив сина? Приводили Ярему на побачення?

— Тільки фото приносили. Він передивляється і всі віддає назад. Не хоче, щоб їх хтось брав до рук при шмонах. Недавно Ярема намалював для тата малюнок, — показує білий аркуш з різнокольоровими каракулями. — Зверху ми поставили його ніжку і ручку, обвели. Але передати намальоване не дозволили, бо на звороті були зразки друкарських шрифтів. Охоронець каже: "Тут у вас якісь шифри". Чоловік вивчав дизайн, експерементував із шрифтами.

— Яремку, хто це? — дідусь показує фото на моніторі комп'ютера. На знімку круглолиций здоровань з оселедцем. Той відповідає: "Тато".

— Минулого тижня ходила пікетувати Нацраду з питань телебачення на підтримку каналу "ТВі". Не мала малого з ким залишити, то довелося брати з собою. Після цього в Яреми з'явилося два нових слова: "Ганьба!" і "Свободу ТВі!". У нього це звучить, як "Свободу тіліляй!" — каже Христина.

Хтось допомагає вам оплачувати адвокатів? Може, громадські організації?

— Старший син Олександр підтримує, він фінансист, має приватну фірму. Двічі на місяць передаємо в СІЗО по 30 кілограмів їжі. Оплачуємо їхню квартиру. Христина з онуком поки що перебралися до своїх батьків. Боїться залишатися у квартирі після обшуку, — каже Лариса Бевз.

— Квартиру обшукували 24 серпня торік, з десятої вечора до другої ночі, — розповідає невістка. — Я відмовлялася відкривати двері, бо слідчий довго не показував постанови про обшук. Працівники СБУ почали погрожувати, що виламають їх. Викликали загін "Альфа". Прийшли кремезні хлопці в шоломах, з автоматами Калашникова. Сергія привели в наручниках. Ми ні на крок не відходили від людей, які проводили обшук. Дружина іншого "патріотівця" Ігоря Мосійчука подзвонила мені і сказала, що їм у водопровідну трубу в туалеті підкинули вісім набоїв. А у Володимира Шпари в дитячій кімнаті несподівано "виявили" тротилову шашку, пістолет "Зорак" і 13 набоїв.

Востаннє провідували Сергія 10 днів тому. Я або батько буваємо в нього приблизно раз на тиждень.

Ларису Олексіївну на побачення берете?

— Чоловік і Христина мають статус громадських захисників. Мені суддя відмовив. А через скло спілкуватися із сином я не зможу. Плакатиму.  Тому на побачення я не ходжу, — каже мати.

— Сергій змінив п'ять камер, — розказує Христина. — У найпершій було 38 затриманих. Страждав, бо не міг помитися — тижнями в баню не вдавалося потрапити. Зараз він сидить у камері на чотири людини. Мають там теплу воду й унітаз. Батько передав шланг, аби могли купатися. Схуд дуже. Раніше мав оселедця. Я його кілька років рівняла. У СІЗО, щоб не було придирок, поголився.

Ярема плаче, хоче спати. Господиня запрошує на кухню, заварює чорний і зелений чай. У вітальні Василь Бевз у цей час залазить на стілець. Дістає з антресолі двотомник Дмитра Донцова й книжку "Сотворення світу" Івана Франка. Каже, що передавав їх синові в СІЗО.

Він багато читає?

— Закінчив "Білу гвардію" Булгакова, Василя Іванишина приносили — "Державність нації". Донцова вибрані твори йому передали з "Тризуба" імені Степана Бандери. Прочитав Стругацьких, "Холодний Яр" Юрія Горліс-Горського і "Чорного Ворона" Василя Шкляра. Перше, що він попросив принести, — "Кобзар". Як був у великій камері, не встиг дочитати "Золоте теля" Ільфа та Петрова. Відкрив одного дня, а там половини сторінок немає. У хлопців закінчився папір на самокрутки, і вони півкнижки скурили.

Їжу, яку готують для затриманих у СІЗО, вживає?

— Того, що там дають, вони не їдять. У чоловіка алергія. Печінка. Він постійно п'є антиалергени. Раз був отруївся, не знаю чим. На судовому засіданні побачила, що він зелений, щоки впалі, схуд на 10 кілограмів. Передаємо туди все, що не псується — печиво "Марія", сухарі з родзинками, шоколадки, каші типу "Мівіни", — сухі. Чай п'є тільки карпатський трав'яний.

Заприятелював із кимось зі співкамерників?

— Там немає змоги з кимось довго приятелювати. Людей постійно переводять в нові камери. Рулетка, щоб не було змов, — каже батько.

— Раз до них поселили німця. Його звинуватили в торгівлі жінками і сутенерстві. Сергій каже: "Людина такого рівня, що неможливо сказати, що він сутенер". Син подарував йому "Чорного Ворона". Німець зрадів: "Ця книжка входить до списку літератури, яку хочу прочитати". Такий був щасливий, ледь у долоні не плескав. Взимку всі ходили в теплих шкарпетках, закутані ковдрами. А німець виходив на прогулянку в дворик у шортах і сорочці. Під його впливом син почав учити німецьку мову.

Зараз із Сергієм сидить колишній замміністра екології Богдан Преснер. Підгодовує мишей у камері, хоча вони раз йому перегризли весь одяг у торбі. Годує щурів на прогулянці. Йому дали дев'ять років за хабар. Чекає на етапування у колонію.

На годиннику — 24 год. Прощаємось.

— Торік син казав нам, що до Нового року справа "васильківських терористів" розсиплеться. Тепер ми на чесність українських суддів уже не сподіваємося. Єдина надія на Європейський суд.

Сергій Бевз очолював Васильківський комбінат комунальних послуг, був верстальником газети "Вечірній Васильків". За освітою — економіст, захоплюється історією. Наступне засідання Києво-Святошинського районного суду відбудеться 1 жовтня. Членів "Патріота України" обвинувачують за статтею "тероризм". Правозахисник Євген Захаров каже, їм може загрожувати до 5-7 років позбавлення волі.

×