"Люблю теплу зиму, хоча народився у хрещенські морози, при мінус 35", — розповідає музикант і ведучий каналу "М1" Мирослав Кувалдін, 31 рік. Кав"ярня "13+" — біля його дому, неподалік столичної станції метро Політехнічний інститут. Мирослав замовляє дві кави й закурює.
2004-го Кувалдін їздив до Нігерії. Хотів знайти батька. Востаннє бачив його 25 років тому.
— На початку 70-х Джон Васамі Окоро приїхав до України, — розповідає. — Учив російську мову на підготовчому факультеті Запорізького медінституту. Там познайомився з моєю мамою, Тамарою, і народився я. Потім його перевели до медінституту в Краснодарі. А коли мені було п"ять років, батько повернувся до Нігерії. Мама відмовилася їхати з ним. Вона була комсомолкою, старостою групи. Батько поїхав із іншою жінкою — Стеллою. З нею теж познайомився в медінституті.
Зізнається, долею тата не цікавився, доки в самого не народився син.
— Поїхав на два тижні до Нігерії. Адреси не мав. Знав, що батько живе в 20-мільйонному місті Лагос. Спершу зустрівся з татом Кароліни Ашіон (теж ведуча на "М1". — "ГПУ"). Він — інженер на пивзаводі. Разом із ним працював чоловік із прізвищем, як у мого батька. Та то виявився однофамілець. Мене звели з жінкою, котра знала моїх родичів. Зателефонувала їм: "Тут якийсь білий приїхав. Каже, ваш родич".
Батька я так і не побачив. Він продав свою гінекологічну клініку в Лагосі і зі Стеллою поїхав на острів Фіджі, що в Тихому океані. Списався з ним по електронній пошті. Дізнався, що маю брата Беніньйо і сестру Тельму. Брат вчиться на фармацевта, сестра закінчує школу. Обоє живуть у Штатах.
А когось із нігерійської родини бачили?
— Познайомився з дядьками й тітками, їхніми дітьми. Усього людей сорок. Влаштували родинну вечерю. Але спочатку перевірили мої щиколотки. У нас спільні риси шукають по обличчю, а в Африці дивляться на щиколотки.
Мама вийшла заміж?
— Навіть двічі! — відпиває кави. — Маю сестру Аню, на вісім років молодшу. Працює медсестрою і вчиться в Полтаві на економіста. Мама живе в Кобеляках під Полтавою, вона терапевт. Вітчим помер 15 років тому на операційному столі. І мама майже в сорок років вийшла заміж вдруге.
Коли Ліля була на четвертому місяці, розписалися в Кобеляках
Каже, почав монтувати фільм про поїздку до Нігерії.
— Але закінчу його, коли зустрінуся з батьком, — обіцяє. — Можливо з наступної зими поїду на Фіджі, коли діти підростуть. А потім відправлятиму їх на Фіджі на зимові канікули, а влітку — в Кобеляки.
Кувалдін має півторарічного сина Булата та чотирирічного Корнія. Дружина Ліля — колишня бек-вокалістка гурту "Брати Гадюкіни". І зараз іноді співає з ними.
— Уперше зустрів її в Херсонесі на фестивалі "Червона рута", — згадує, як познайомилися. — Побачив здалеку і подумав, що зможу прожити з нею до старості. Але Ліля жила з вокалістом Кузьою. Сім років ми тепло ставилися одне до одного, але це не був секс. П"ять років тому обоє стали вільними і обвінчалися в Печерській лаврі. А коли Ліля була на четвертому місяці, розписалися в Кобеляках. Хотіли по-тихому, але нас чомусь прийшов привітати мер міста. Виявилося, ми були 50-ю парою 2002-го.
Чому чекали Лілію так довго?
— Бо є правило: не руйнувати чужі родини і не спати з дружинами друзів.
Хто називав дітей?
— Ми з дружиною. Спочатку хотіли назвати Булатом старшого сина. Булат Кувалдін — звучить як бренд. Але вирішили не псувати дитині життя. А потім почали шкодувати. Другого сина таки назвали Булатом. Він народився в серпні, а у вересні харківський тракторний завод вперше за роки незалежності випустив новий танк "Булат". Булат агресивніший за Корнія. Буває, Корній плаче й скаржиться, що боїться Булатика. Корній був би гарним виконавцем, а Булат продюсером, — міркує.
Як дружина вас називає?
— Міра, як мама. А ще зайчик або "где был, гад?" — сміється.
Волосся Мирослава заплетене в довгі дреди.
— Із такою зачіскою вже 14 років, — хвалиться. — Узимку голову мити не хочеться, бо дреди сохнуть добу. А фен пересушує волосся.
Згадує, як на фестивалі "Червона рута-95" гурт "The ВЙО" вперше заспівав пісню "Ганжа" (назва марихуани на молодіжному сленгу. — "ГПУ").
— Я починав пісню зі слів "Ганжа милка, Ганжа душка, Ганжа мягка як подушка", — сміється. — Усе журі врубалося, що це ім"я жінки. Лише одна жінка, що прожила кілька років у Америці, сиділа, втиснувшись у крісло і дивувалася: яка у вас демократична країна!
Пробували наркотики?
— З 16 до 20 років. Із тих чотирьох років нічого не пам"ятаю, — каже відверто. — Люди, які зі мною починали, помирали у 20 років. Мені кинути було неважко. Зараз важче кинути курити.
Каже, знімає квартиру. Власного авто не має.
— Їжджу на таксі: не треба думати, де поставити машину, — пояснює. — Господарством займається дружина. Я виношу сміття і купую продукти.
Правда, що маєте три незакінчені освіти?
— Учився на біологічному факультеті Полтавського медінституту. Потім вступив до Харківського університету культури на режисера. Перевівся до київського, де моїм куратором був Василь Вовкун (режисер інавгурації Ющенка. — "ГПУ"). Зрештою, вступив до Інституту практичної психології. Там мені було цікаво. Але і його не закінчив, бо інститут закрили.
1975, 19 січня — народився у Дніпродзержинську Дніпропетровської області, в родині росіянки та нігерійця
1979 — батько повернувся до Нігерії
1991 — створив гурт "The ВЙО"
1995 — лауреат фестивалю "Червона рута"
2002 — обвінчався з Лілією, народився син Корній
2004 — шукав у Нігерії батька
2005 — з"явився на світ син Булат
2 
1
Коментарі
1