— Тато був проти, щоб я на Любі женився. Бо мама колись з її батьком зустрічалася, — каже 24-річний Максим Герасимчук з Івано-Франківська. — Мама плакала і просила вибрати: або вона, або Люба. Але це абсурд. Як міг вибрати між людьми, яких люблю?
27 квітня він одружився з сусідкою Любов'ю Козуль, 18 років.
— Спочатку батьки кричали, що у нас завелика різниця у віці. У самих — п'ять років, а живуть разом уже 26. Люба народилася, коли я у школу пішов. Дружив з її старшим братом. Як дівчину почав сприймати, коли їй 15 років виповнилося.
Про роман мами і дяді Юри дізнався випадково, коли почав з Любою на побачення ходити. Вони зустрічалися два роки. Мали женитися, але його в армію після інституту забрали. Тоді тато почав мамку добиватися. Вона дядю Юру не дочекалася. Перестала йому листи писати, за тата вийшла. А дядя Юра на зло їй з однокласницею одружився. Не спілкувалися після цього 26 років. Боявся, що обстановка на заручинах буде напряжонною. А вони розговорилися, як нічого й не було.
У ресторан запросили 90 гостей.
— З моєї сторони було 40 гостей, з Любиної — 50. Готувалися півроку. Замовили піраміду з шампанського, бочку пива і медовуху. Любу двічі крали. За день віддав за неї ящик горілки.
Трохи за плаття сварив. Купувала без мене. Плечі і груди відкриті, дуже відверта сукня. У церкві навіть священик очей не відривав.
Ще до весілля зняв квартиру в іншому кінці міста. А після шлюбу перевіз туди Любині речі. Як би батьків не любили, але з ними не зживемося. В гості заїжджаємо раз на тиждень. Коли починають учити, киваємо, а вдома порадимося одне з одним і зробимо по-своєму. Під Івано-Франківськом буду хату будувати. Дід на весілля подарував землю. На літо фундамент заллю, а восени з блоків построю на півтора поверху.
7 гостей не приїхали на весілля Герасимчуків. Вони — родичі нареченої. Живуть у Краматорську на Донеччині. Понад тиждень не виходили з квартири, бо у місті тривала антитерористична операція. "Це тітка Люби з дітьми та внуками, — розказує Максим Герасимчук. — Виїхати з міста не могли. Навіть у магазин боялися виходити через постійні обстріли. У навколишніх крамницях нема хліба. Консерви і м'ясо їдять з печивом і сухарями".
3 
1
Коментарі