"За чотири роки я не помню, щоб спала в ночній рубашці. Все як солдат. Осьо кладу під голову дві подушки одна на одну, сплю і слухаю. Люда ж моя в минуті може захльобнутись мокротами, якщо не підійду вчасно".
58-річна Катерина Захарчук живе в старій двокімнатці в райцентрі Монастирище Черкаської області.
— Ходіть сюди, зараз я її покормлю, — усміхається й веде до хати.
На ліжку в кімнаті лежить жінка з довгою каштановою косою довкола її голови. Це донька господині Людмила Гульченко, їй 28 років. Її руки складені поверх покривала, очі широко розплющені. Але жінка нікого не бачить — уже п"ятий рік вона перебуває у комі, яка наступила після пологів.
— Родити Люда пішла своїми ногами, а принесли на носилках, — згадує Катерина Степанівна. — Дівчинку здорову народила, Владочці зараз чотири рочки. Вона живе у батьків Валерія.
Валерій Гульченко — колишній чоловік Люди.
— Валерій женився, — каже Катерина Степанівна. — Я його не осуждаю. Владочка часто приходить до нас. Допомагає маму годувати. Мама спить, а Владочка їй віршики розказує і пісні співає, косу розчісує.
Людмилі Гульченко народжувати час прийшов під Новий рік.
— Прокесерили її 30 грудня у 2002 році, — згадує мати. — Лялечка народилася здоровою. Але наступного дня після пологів Люда почувалася недобре.
1 січня в неї стався приступ, схожий на епілептичний. Від чого, лікарі розібратися не змогли.
— Накололи її й поклали спати, — згадує мати. — О пів на шосту ранку пішов другий приступ. Їм треба було консиліум зібрати. А лікарка навіть не приїхала. Давала вказівки через телефон. Коли саме Люда увійшла в кому, ніхто не бачив! З отьокшою головою — отакою, як відро, — її з родильного відділення перевезли в реанімацію.
Катерина Степанівна плаче навзрид. Із носа Людмили стирчать трубки. Мати набирає зі склянки у великий шприц молочний кисіль. Приєднує до трубки й видавлює. Так робить двічі. Жінка на ліжку здригається.
— Здригається, бо їй у горло лізу, — пояснює Катерина Степанівна і любовно нахиляється над ліжком. — Вона вже потроху чує. От дивіться, як отако гукну. Люда! Людуся, доця!
Донька не реагує.
— Іноді гукну, а вона здригається, — піднімає очі Катерина Степанівна. — Раніше такого не було. Раніше дихала лише через дірку в горлі. А тепер вже може і ротиком, і носиком. Як я їй отако закриваю. От вона гикає. Другий раз і стогін чую.
Може, вона ще заміж вийде
Пальці у Катерини Степанівни порепалися — щодня вона віджимає дочці свіжий сік із яблук, бананів, моркви.
— На тертушку протру 100–150 грам, здушую в марлічку. Даю їй яйце і ложку меду. Вдень — рибний суп, чай або каву.
Катерина Степанівна бере в кутку кімнати електровідсос, який виділила райлікарня. Підходить до доньки і вставляє трубку в отвір на горлі. Кожні двадцять хвилин вона відкачує мокроти із бронхів Людмили — вони збираються там від нерухомості. Якщо цього не зробити вчасно, жінка помре.
Купає доньку раз на тиждень. Робить їй масаж, розминає тіло.
— Вона в мене чистенька, — хвалиться. — Підставляю миску, милом намилюю тіло, намоченим рушником витираю. Памперсами не користуюсь, лише підгузниками — сама роблю.
Катерина Степанівна каже, що в жодному разі не відріже доньці косу.
— Людуся ніколи в мене не була обстрижена. Ну так чи ні? — гладить її по голові. — Доця у мене фізико-математичний факультет закінчила.
Окрім матері, біля Людмили постійно перебуває ще сіамський кіт Диментій:
— Як приїхала я з Людою з лікарні, кіт так кричав, наче людина. З тих пір весь час тут або під ліжком. Його мені подарували, як на свадьбі готувала.
Катерина Степанівна багато років пропрацювала кухарем у тій самій лікарні, де сталася кома у її дочки. Зараз підробляє тим, що пече пиріжки на продаж.
— Як Люда лежала в обласній лікарні в Черкасах, Оксана (старша донька Катерини Захарчук, живе в Южно-Сахалінську в Росії. — "ГПУ") висилала долари. Але їх не хватало. Як гроші закінчилися, я ходила по базару просила. Зараз в ніч із п"ятниці на суботу смажу в олії пиріжки. Мої пиріжки люблять і ждуть.
Катерину Степанівну раніше біля ліжка хворої підміняла Тетяна Бирко, яку прислали від Центру зайнятості. Але торік вона пішла, бо їй перестали платити. Щоб продавати пиріжки, доводиться просити сусідів побути з недужою.
— Люди всякі є, — зітхає. — Якось попросила на ринку, щоб пропустили мене без черги. Одна санітарка з лікарні каже: а кричати "гарячі пиріжки" в тебе є врем"я! Ніхто не знає, як я їх продаю? Буває з 12 ночі як почне з неї лити. З цим одсосом стою до ранку, душа одривається...
Душить сльози.
— Бачите, стільки пильонок, — показує чисту білизну. — Всьо перестірано. На місяць іде по п"ять кілограмів порошку та ще на двадцять гривень "Асі". Машинка пере весь день.
У грудні минув рік, як Катерина Захарчук подала на Монастирищенську райлікарню до суду. 1080 грн заплатила за судово-медичну експертизу, яка мала б показати, від чого сталася кома у Людмили. Експертизу готували сім місяців. Її результатами мати не задоволена — винних у нещасті з її донькою не назвали.
Кесарів розтин Людмилі Гульченко робили лікарі Анатолій Кононенко та Людмила Кудіна. Кажуть, у хворої був тромбоз судин головного мозку.
— Після пологів у неї скрутило руки, — говорить Людмила Кудіна. — Ми призначили лікування, але потім стався приступ. Абсолютно унікальний випадок.
Судмедекспертиза ж дала висновок, що причиною коми стала еклампсія — токсикоз, який буває у вагітних, породілей і немовлят. Причини екламптичних приступів науковці до кінця не з"ясували. Але їх пов"язують із порушенням функції нирок — організм отруюється сечею. При приступах допомогу потрібно надавати негайно.
З першим чоловіком, батьком Людмили, Катерина Степанівна розлучилася давно. А другий помер 1991 року від раку. Жінка вірить, що її донька одужає. Згадує сон, який наснився їй колись:
— Йду я з маленькою Людою на руках по нашому Цибулеві (село в Монастирищенському районі, де народилася Катерина Степанівна. — "ГПУ"). Зустрічає мене покійна сусідка. Каже: "Остав Люду в мене. А йтимеш назад, тоді забереш". Я поставила її на долівку, і вона побігла в другу спальню. Я вийшла з хати — і ця сусідка за мною. Люду звідти я так і не забрала, але й сусідка осталася на подвір"ї. Знаю, що Люда так і осталася одна в хаті.
Людмила знову розплющує очі. Потягується.
— Бачите, вона сміється. Може, вона ще заміж вийде. Нам потрібен матрац проти пролежнів із масажером. Якби хто допоміг, не все ж в грошах вимірюється. А я їй замовила плеєр і диски з піснями, які вона на піаніно грала.
Чоловік вийшов із коми через 19 років
Шофер із американського містечка Маунті-В"ю, штат Арканзас, Террі Волліс у стані коми провів 19 років. Увесь цей час його мати доглядала за ним і щодня молилася за сина. У липні 2003 року чоловік зненацька вимовив три слова: "Мамо!", "пепсі", "молоко" — і повністю очуняв.
Луїс Вільджоїн із Південно-Африканської Республіки прокинувся після трьох років "рослинного" життя. Йому допоміг снодійний препарат, який приймала його мати Сіні Енгельбрехт.
Літня китаянка на прізвище Чан вийшла з коми через 10 років. Її чоловік Ян вважає, що дружині допомогли його серенади.
3 
1
Коментарі