— "Газету по-українськи" виписую п'ять років. Мама порадила. До того ми брали в сусідки почитати. Подобається політика, культура, здоров'я. Навіть спорт переглядаю, — розповідає 55-річна Людмила Бойко із села Троїцьке Любашівського району Одеської області.
Вона передплатила "Газету по-українськи", надіслала копію квитанції та за результатами розіграшу отримала набір постільної білизни.
— Як про виграш у газеті прочитала, дуже зраділа. Коли надіслали комплект, був день народження доньки. То я їй одразу постіль подарувала, — каже Людмила Іванівна. — Мама моя Надія Іванівна два роки тому вигравала 250 гривень від "Газети по-українськи". Тому я не сумнівалася, що в розіграші все по-чесному.
Чоловік Сергій помер п'ять років тому від раку.
— Пізно звернулися до лікарні, — розповідає Людмила Іванівна. — Продали частину хазяйства, родичі грішми допомагали, але врятувати чоловіка не змогли.
Донька 33-річна Наталія живе у Троїцькому, син 30-річний Іван — в Одесі. Має четверо онуків. Романові 7, Іллі 6, Стасові 3 роки, Варварі 1,5.
— Працювала все життя у торгівлі. Але після перестройки наше сільпо закрили. Трохи робила в частніка, потім покинула. Зараз сиджу вдома. Тримаю дві корови, кролів, гуси, кури, город великий. Малину вирощую, клубніку таку, що двічі на рік родить. Живу з того, що молоко здаю. Хоч і важко працювати, але то — моя зарплата. На роботу піти не можу, бо онуків бавлю. Зараз невістка біля мене живе. Доки Варя маленька, вирішили, що в селі краще. Бо свіже повітря, все своє, домашнє.
Людмила Іванівна передплатила "Газету по-українськи" на наступне півріччя.
— Знову відправила копію квитанції на розіграш. Сусідка виграла поїздку до санаторію. Я теж хотіла б поїхати. Хазяйство можу залишити на доньку та невістку.
2 
1
Коментарі