— Вислати квитанцію на виграш — моя ініціатива. Я раніше читала, хто скільки виграв. А потім думаю — і я вишлю квитанцію. Першими у списку мене побачили сусіди. Це було якраз у день мого народження. Сусід каже: "Вітаю". Я подумала, що з днем народження. А він говорить, що виграла 250 гривень у "Газеті по-українськи", — розповідає 50-річна Любов Трачук із села Довгалівка Білогірського району на Хмельниччині.
"Газету по-українськи" почала передплачувати 10 років тому.
— Порадила листоноша. Спочатку виписували лише п'ятничний номер. Тепер отримуємо і вівторковий. Газета дійсно цікава. Чоловік більше читає про політику. Мені подобається сторінка про їжу, — говорить Любов Степанівна.
Працює вчителем зарубіжної літератури. Має 30 років стажу. Чоловік 62-річний Анатолій Станіславович — механік на місцевому підприємстві. Одружилися 3 березня 1988-го.
— Ми з ним знайомі з дитинства. Наші батьки жили через одну хату, — розповідає Любов Трачук. — Почали зустрічатися, коли я була в 10-му класі. Толя за мене старший на 12 років. Він перший у мене, а я у нього. І на все життя. Не п'є і не курить. Захоплюється пасікою. Хороший тато й чоловік. Мені в цьому плані пощастило. Такими виховали і дітей. Бо мають хороший приклад. Тримаємо корів, свиней, індиків і курей. Здаємо молоко.
Подружжя має дочку і синів-двійнят.
— Усі троє з педагогічною освітою, але за фахом поки що не працюють. Живуть у Тернополі. Сини 24-річні Ілля та Андрій неодружені. Дочка 30-річна Леся — заміжня. Із чоловіком 40-річним Олексієм Богославом мають сина Остапа, 10 місяців, — каже Любов Трачук.
6 
35413
Коментарі