60-річна Катерина Лозовенко 15 років вела на телебаченні передачу "Катрусин кінозал". Перша програма вийшла у травні 1972 року, остання — 1987-го.
Із Катериною Семенівною стоїмо біля музею телебачення у столичному телецентрі на вулиці Мельникова. Двері музею закриті, але експонати можна розгледіти через його скляні стінки. На стіні висять великі чорно-білі знімки 30-річної давнини. На них і Катерина Семенівна з лялькою Катрусею. На одному з фото Лозовенко з високою зачіскою.
— Щоб вона трималася, гримери вилили мені на голову банку лаку, — сміється. — Та й тоді укладка трималася якусь годину. У мене волосся неслухняне. А одяг у студії був мій: у чому прийшла на роботу, в тому й виходила в ефір. Оце мої светр і жилетка, — показує ще одне фото.
Згадує, що на телебаченні отримувала 140 карбованців зарплатні. Ще 19 карбованців — гонорару за "Катрусин кінозал".
Питаю, чи не ревнувала її донька до інших дітей.
— Навпаки, Надя показувала мої фотографії друзям. Я рада, що вона не працює на телебаченні, — зізнається. — Займається рекламою в газеті. Їй 29 років.
Розповідає, як вела передачу вагітною.
— В ефірі не була лише три місяці після народження Наді. Катруся тоді вела передачу сама. Але я швидко вийшла на роботу.
— На вулицях вас впізнавали?
Мій шлюб не був щасливим
— Так, але мені це не подобалося. Коли питали: "Ви тьотя Катя?" — відповідала: "Ні".
Про сім"ю говорить неохоче:
— Мій шлюб тривав довго, але не був щасливим. Усе забуто й викреслено з пам"яті.
Катерина Лозовенко не любить згадувати своє дитинство.
— Я його собі сама зліпила, — каже. — Пішла в четвертому класі у Палац піонерів, записалася у різні гуртки. Так і вийшла з сім"ї назавжди.
Має лише чотири фотографії з телепередачі, адже "Катрусин кінозал" ішов у прямому ефірі. 1987 року Катруся з кімнати для реквізиту зникла.
— Я дітям сказала, що Катруся захворіла. Довго її шукала. Якось друзі повідомили, що бачили ляльку в приватному музеї. Подзвонила туди. Мені сказали, що вона справді в них. Але коли я прийшла, ляльки вже не було.
— Ми з Катрусею виходили в ефір по вівторках, а дід Панас — по п"ятницях, — згадує. — Усе, що пишуть про діда Панаса, актора Петра Вексклярова — начебто він матюкався, пив — дурниці. Він помер 1994-го у віці 82 роки.
Голосом Катрусі говорила артистка Театру ляльок Олена Клименко.
— Вона сиділа поруч зі мною, а не під столом, як думали, — розповідає Лозовенко. — Олена зараз живе в США.
Катерина Семенівна пропонує піти до кафе. Але сумнівається, чи є там вільні місця. Сідаємо за крайній столик.
— Передача була дуже популярна, — продовжує. — Це не подобалася моїй начальниці — жінці пенсійного віку Інні Жуковій. Вона була комуністкою, жодної дитячої передачі не зробила сама. Мене почали витісняти з редакції. Поступово з дідом Панасом нас замінили "Мультфільмом на замовлення". На телебачення приходило багато листів, у них запитували, куди ми поділися. Відповідальний секретар малювала якісь відповіді, а я сиділа поруч без роботи.
Каже, що років 10 тому хотіла відновити "Катрусин кінозал". Але жоден телеканал цим не зацікавився. Письменники брати Капранови запропонували Катерині Лозовенко працювати з новою лялькою. Передачі, які тоді зняли, можна побачити лише на відеокасетах.
— Треба буде ту ляльку віддати до музею, — каже "тьотя Катя". — Але це не та Катруся.
1946, 4 липня — Катерина Лозовенко народилася в Києві
1970 — закінчила акторський факультет Київського театрального інституту ім. Карпенка-Карого
1972 — на телебаченні ведуча програм "На добраніч, діти" та "Катрусин кінозал"
1975 — вийшла заміж
1977 — народилася донька Надія
1987 — закрили передачі з лялькою Катрусею "На добраніч, діти" та "Катрусин кінозал"
1988 — режисер у головній редакції телепрограм для Києва й області
2006 — режисер у Об"єднанні документальних фільмів
3 
1
Коментарі
1