— До коня треба рано встати, почистити його, гній винести, напоїти, нагодувати і добре слово сказати, — говорить 46-річний Вацлав Бочковський. На кінний ярмарок до польського міста Скаришев він привіз трьох кобил — Дарлі, Агнешку і Сайву.
Вацлав по черзі виводить їх зі свого фургона. Накидає вуздечку на приварені до машини металеві ручки. Агнешка і Сайва пасуться, а Дарлі намагається вкусити господаря за руку.
— Це дуже норовлива кобила, — розповідає він. — Мені її подарував зять на день народження. Понад рік не міг її об'їздити. Постійно хотіла скинути. Якось їй вдалося. Це побачив сусід і почав сміятися: "Думав, ти можеш будь-якого коня приборкати, а ти кобилі не даси ради". Наступного дня заїздив її так, що й сам не міг сидіти в сідлі. Відтоді вона мене не скидає, але принагідно за той день віддячує.
До Вацлава підходить високий сивий чоловік. Зазирає Агнешці в очі та вуха, дивиться на зуби.
— Оглядати коней треба з голови, — пояснює Бочковський. — Вона має бути пропорційна до тулуба. У здорового коня очі чисті й широко розплющені, ніздрі великі. На очах не повинно бути білих плям. Це свідчить про поганий зір. Такі тварини лякливі, високо піднімають ноги і часто перечіпаються. Про недобачання можуть свідчити надто рухливі вуха. Так кінь намагається компенсувати зір слухом — "пряде вухами". За грудною кліткою можна оцінити здатність худоби до роботи. Що більша й ширша, то краще працюватиме. Зверніть увагу на копита. У здорової особини вони блищать, не мають тріщин і не пахнуть. Тільки нюхати копита треба з кимось, щоб тримав тварину за вільну ногу. Як тільки почав займатися кіньми, поліз дивитися на копита жеребця. Він як трісне мене вільною ногою по лобі. Я місяць лежав у лікарні зі струсом мозку.
Найкраще, коли на худобу є документи, де написаний її вік. Якщо паспорта немає, можна визначити за зубами.
— У 5 років у коней виростають постійні. З часом різці починають стиратися, на них зникають чашечки. У 6 років — на зачепах нижньої щелепи, у 7 — на середніх, у 8 — на окрайках. У тварини до 12 років зуби мають поперечно-овальну форму, з 12 до 18 — трикутну, а з 24 років — поздовжньо-овальну.
За одну кобилу Вацлав просить $3 тис., це 24 тис. грн.
— Беріть, не пожалкуєте, — припрошує покупця. — Це ж вам не жеребець. Купите одну, а через рік уже буде дві, бо потомство приведе. На одного коня на рік витрачаю 1,5 тисячі доларів. Потрібно до 3 тонн сіна. У раціоні має бути овес. Відра вистачає на тиждень. На стіні або стелі чіпляють сіль-лизунець. Мої коні люблять яблука і білий хліб. Ці тварини не терплять запаху алкоголю і цигарок. Нетверезих вершників можуть скинути. Кататися на конях раджу людям зі сколіозом, тим, хто недочуває чи недобачає. Виправити зір можна за 10 сеансів, а покращити слух — за три.
Вацлав уторговує на кобилах $7 тис. — 56 тис. грн. Після ярмарку з іншими чоловіками святкує біля фургона. Випиває чарку горілки і закушує копченою ковбасою.
2000
гривень на місяць коштує утримування коня на приватній конюшні у Києві. У вартість входять нагляд фахівця, годування і вигул тварини.
62
роки прожила англійська кобила Віллє. Це удвічі перевищує середню тривалість життя коней.
Делікатесами вважають кінський язик і мозок
— Кінь передчуває свою смерть за тиждень, — каже Стефан Пашковський з польського міста Хелм. — Перестає їсти і постійно плаче. Щоб не мучився, тварину вбивають струмом. На деяких фермах працівники просять, аби коням одягали маски на очі. Їхній погляд можна порівняти з поглядом немовляти. Рука не підніметься вбити.
На кінській фермі Стефан працював чотири роки. Зараз доглядає елітних тварин у приватній конюшні за містом.
— У Європі забороняють продавати здорових коней на м'ясо. На фарш ідуть лише браковані старі жеребці. Це правило не стосується ферм, де вирощують м'ясні породи коней. Найніжніше м'ясо лошат, яким ще не виповнилося року. Стару конину здають на фарш і ковбасу.
Польський кухар 34-річний Яник Мрочек готує з конини люля-кебаб. Делікатесами вважає кінський язик і мозок.
— Конину подають з геркулесовою кашею або рисом. З неї роблять національні страви у Киргизії, Казахстані та Монголії. У магазинах можна купити варену ковбасу кази, копчені ковбаски махан і чучук. М'ясо радять їсти людям зі слабким шлунком, бо перетравлюється за 3 години, тоді як яловичина — за добу.
З одного коня можна отримати 200-250 кілограмів м'яса. Його варять, солять і коптять. У французьких ресторанах конину подають сирою. Перед подачею маринують і нарізують тонкими скибками.
2 
1
Коментарі