— Дядько проніс мене 4-річного на борт літака в картатій сумці. Сказав сидіти тихо. Я провів там півтори години. Летіли з Москви в Якутськ. Зекономили майже півтори тисячі карбованців, — розповідає 28-річний Владислав Жарін із Черкас. Створив агенцію з польотів. Організував три фестивалі малої авіації.
Із Владиславом зустрічаємося опівдні в кав'ярні в центрі міста. Він — чорнявий бородань, на носі — окуляри в чорній оправі. Замовляє капучино.
— Коли я був малий, батьки поїхали працювати в Якутію, — розповідає. — Батько мав СТО, мийки й автосалон. Мама працювала заступником ректора вузу, який вчив спеціалістів вугільної промисловості. Мій дядько був пілотом пасажирського літака ТУ-154. Частенько брав мене в кабіну під час польотів. Я літав по 9 годин — з Якутії в Черкаси. Завжди любив це місто і сумував, коли доводилося жити десь іще.
2007-го батько пішов із сім'ї. Я з матір'ю повернувся в Черкаси. Тоді усвідомив свою відповідальність як чоловік. Працювати пішов у 17 років, вантажником на кондитерську фабрику. Робочий день тривав із восьмої ранку до 23:00. Колегами були місцеві п'яниці й бомжі. Найважчу роботу скидали на мене. Самі крали.
Перша зарплата — 500 гривень. Це було непогано, бо долар був по 5. Робив так півроку. Закінчив Черкаський інститут банківської справи. Довгий час працював у "Сбербанку".
Маму 2014 року збив п'яний велосипедист у парку. Вона покотилася в глибоку яму, отримала переломи і забої внутрішніх органів. Померла в лікарні. Після цього я став атеїстом.
Агенцію польотів Владислав із другом створили 2015-го. Її закрили торік — через непорозуміння з Черкаським аеропортом. За цей час покатали майже 2 тис. людей.
— Польоти замовляли на подарунки в дні народження, весілля. Часто хлопці робили в літаку пропозицію дівчатам. Наймолодшій пасажирці було 1,5 року. Вона була в захваті від польоту, а її батьки — "зелені".
Щонайменше чотири рази на рік Владислав подорожує світом. Найбільше любить Азію.
— Майже завжди беру напрокат літак, — каже. — Коштує це 500–1000 доларів (14–28 тис. грн. — ГПУ) за годину. Найбільше вразив політ над Босфором. З одного боку бачив Європу, з другого — мусульманський світ. Цікаво літати на Шри-Ланці — внизу непролазні джунглі. На Балі та в Індонезії не вдалося орендувати літак, бо була велика черга з туристів.
Владислав з другом купують вживані авто, розбирають їх на запчастини і продають. Планує відкрити ресторан у Черкасах.
"Побачив на землі чоловіка, над ним літали мухи"
Владислав Жарін 2016 року їздив у Камбоджу.
— Там не міг купити нормальної їжі. У 90 відсотках приміщень працюють борделі, — розповідає. — Запитав на вулиці, де можна взяти маленькі банани. Показали приміщення, подібне на маркет. Спускаюся — з обох боків сидять дівчата приблизно шкільного віку. Стало ясно, що мене зрозуміли неправильно. На ринку і в магазинах продають переважно спеції чи напівфабрикати.
Біля кордону в Камбоджі побачив на землі чоловіка. Над ним літали мухи. За три дні я повертався. Він був мертвий. І над ним літало вдвічі більше мух.
60 відсотків людей у країні — інваліди. Це наслідки режиму червоних кхмерів (партизансько-комуністичний рух, був при владі у 1975–1979 роках. — ГПУ). Вони винищували інтелігенцію. Гід казав, що не бачить нічого страшного в діяльності кхмерів. Зрозумів, що цей чоловік також був із них.
У Камбоджі освітлені лише центральні вулиці, де ходять туристи. Зате освітлюють поля, щоб не крали урожай.
8 
35413
Коментарі