Фото: фото: mykorosten.com

28-річна Наталія Прищепа із селища Лугини побила 33-річну Оксану Степанчук із села Поліське Коростенського району на Житомирщині.

Наталія чотири роки зустрічалася з її чоловіком 37-річним Андрієм Степанчуком, сільським головою.

— Я їхала в сільську раду, але голову не застала, — розповідає Наталія. — Він колись обіцяв мені земельну ділянку. Сказав, що начальник міліції, прокурор поруч будуватися будуть. У сільраді мені сказали, що той шматок він своїй дружині віддав. Я зайшла в дитячий садок, де вона працювала. Хотіла показати копії свідоцтва про народження мого сина Андрія. Її чоловік визнав його і записав на себе, дав прізвище та по батькові. А вона казала, що мій син — байстрюк.

Наталя прийшла у дитячий садочок вранці, коли діти снідали.

— Я поли мила, коли зайшла женщина, харашо одіта, і просить завєдующу позвати, — говорить прибиральниця Лариса. — Я гукнула Оксану Валентинівну. Вона з великим животиком була, скоро народжувати мала. Питає цю женщину: ти чого сюди прийшла? А та їй: подивитися, як ти поводишся з дітьми і людьми. Оксана сказала: йди отсюда. А та кричить: подивися, твій чоловік записав моє дитя на себе та кожен місяць мені тисячу гривень платить. Якісь бумаги Оксані в лице кинула й сама накинулася на неї. Я злякалася — Оксана ж бєрємєнна на великому строку, а та їй прямо в живіт мітила. Я вмішалася мєжду ними й за руки женщину схватила. До коридору виштовхала. Вона пішла, але такі прокльони кричала, що повторити боюся. Тоді вернулася, бо сережку золоту загубила. Кричала мені: шукай, бо всі зуби свої продаси, щоб мені гроші вернути. В мене золоті коронки на зубах, то вона помітила. Шукаю ту сережку, а сама думаю: було, що дружини коханок били, но щоб коханки приходили на дружин кидатися, такого не чула.

До дитячого садка підходить Оксана Степанчук забирати середнього сина Артема, 5 років. Має також 14-річного Максима.

— У ніч перед цим вона нам кілька разів дзвонила, — Оксана часто кліпає, щоб не заплакати. — Дізналася, що я вагітна на сьомому місяці. Чоловік узяв трубку, а вона: "Захотів жінці зробить дитину? Вона тобі родить мертвого або дауна, якого я вб'ю". І наступного дня приїхала, мерву (скандал. — "ГПУ") мені на роботі наробила, що я до кінця строку ходила під загрозою викидня. Кинула копію свідоцтва про народження свого сина та квитанції, по яких чоловік їй щомісяця тисячу гривень давав. У міліцію заяву написала, ніби я на неї кинулася. Сказала, що прийшла до мене дитину в садочок оформляти. Та від її Лугин до нашого Поліського 50 кілометрів. Хочеш переїхати, то ми тут удвох не вживемося.

Два місяці тому Оксана народила хлопчика, якого назвали Тимофій, пішла у декрет. Забирати середнього сина з дитсадка прийшла нафарбована, у сукні з тигровим малюнком, чорному кашеміровому пальті та чоботах на підборах.

— Перший раз її побачила торік. Вона на Пасху до нас прийшла. За місяць чоловіку дзвонила, він нервовий ходив. Тоді зізнався, що в нього буде дитина на стороні. Но з нею, сказав, жить не буде. 24 квітня вона приїхала, зайшла в кімнату, де ми з дітьми сиділи. Каже: я до папи моєї дитини прийшла, будемо разом жити. І живіт виставляє. Сини з хати втекли. Чоловік її вивів і відвіз. Через два місяці знову заявилася. У мене півтора місяця вагітності було. Відпросилася з роботи, бо токсикоз замучив. Чую — гам, вона в хату забігла, впала на диван і кричить: вирви в мене дитину, вона мені не треба! Я хотіла її виштовхати, а вона дістала з пакета молоток та на мене кинулася, вдарила в живіт рукою. Чоловік її відтяг, викликав "швидку", бо вона от-от родити мала, й міліцію — зафіксувати, що з холодною зброєю прийшла. У мене кровотеча відкрилася, я втратила дитину. Та чоловік упросив не писати заяву в міліцію.

Андрій Степанчук записав дитину коханки на своє прізвище. Щомісяця виплачував їй гроші.

— Платив до тієї пори, поки вона в інтернеті не виставила сторінки нібито від мого імені, — продовжує Оксана. — Знайшла фото, подомальовувала мені роги, а Андрію — статевий член і написала "іще виросте". Чоловіковій похресниці домалювала свиняче рило, написала "хрю-хрю" та "згодна на любі послуги за кіло сала". Фото Андрія з чорною стрічкою поставила, похоронила заживо. Потім їй донесли, що я знову завагітніла. Вона від мого імені фотографії дітей-даунів виставила і написала, що я вже народила. Чоловік подзвонив їй та сказав, що поки не постирає ті сторінки, ні копійки не отримає. Вона подала на аліменти. А мої діти чого мають страждати? Я теж на аліменти подала. Тепер їй платять одну шосту, десь 600 гривень. А раніше він їй тисячу давав.

Наталя Прищепа вдома бавить 1-річного Андрія. Має 6-річну дочку від першого шлюбу. Каже, сторінок в інтернеті не створювала.

— Він не хотів мені офіційно гроші платити, — говорить. — Давав більше просто так, щоб я далі була його коханкою. Коли познайомилися, жалівся, що шлюб у нього фіктивний. З жінкою не розводиться, щоб його на другий термін вибрали сільським головою. Завагітніла — він радів, що буде вагомий привід розлучитися. Але пройшли вибори, я мала народжувати, а він передумав жінку лишати. Спочатку помагав мені, а потім перестав платити. Нібито через якісь пакості в інтернеті. Сама бачила їх, але то не я робила. Може, він ще комусь насолив. Після скандалу в дитсадку дружина Степанчука написала скаргу, і проти мене порушили кримінальну справу.

Суд призначили на 26 жовтня.

— Гріх мій був, — каже Андрій Степанчук. — Вона захотіла лишити дитину. Порадився з дружиною, Оксана сказала: як твоя дитина, то на себе пиши. Я не певен, але дитину шкода. Я допомагав — тисячу гривень щомісяця відвозив, коляску купив недешеву, ходунці, памперси, одяг. Думаю, дитина виросте й оцінить. Врешті Наталя сказала: або купиш мені двокімнатну квартиру в Коростені, або я тебе розведу. Писала кругом — і в прокуратуру, і в міліцію, а потім стала додому приїжджати. Дружина мене зрозуміла, ми зараз нормально живемо, нещодавно народився третій син.

— Приїхала лярва, наробила мерву, — каже літня жителька з Поліського про Наталю. — Село тільки про це балака. Голову жалко, хороший чоловік. Ну, ошибся. Але ж жінку не кинув, і ту дитину на себе написав, і гроші платив. Щас деякі панєнки живуть лучче, ніж жонки. І вона б жила, якби не бунтувала.

×