У Рівненському зоопарку вигодовують із соски дитинча рудого кенгуру, яке народилося недоношеним. Самиця Кора відмовилася його годувати. Новонароджену назвали Мілою. Це перше руде кенгуру, що з'явилося на світ в Україні.
— Стій, куди ж ти поскакало, стрєкоза мала? — підманює рукою кенгуру ветеринар Марія Кривуша, 34 роки. Вранці 8-місячна Міла стрибає по підлозі у приміщенні акватераріуму. Її щодня випускають на прогулянку, доки немає відвідувачів, щоб розім'яла лапи. Тварина звикла до людей, які за нею доглядають. Розпізнає їх за зеленими комбінезонами уніформи.
— Любить забиратися у рожевий слінг (тканинний пояс, у якому носять немовлят. — "ГПУ"), який я принесла з дому. У ньому спить, на мені їздить та ховається. Часом залазить під комбінезон, бо верх нагадує кенгурячу сумку, — сміється ветеринар. — Стрибає дуже швидко, а потім зненацька встає і чухає спинку. Як візьму на руки, то лащиться. Жує і розв'язує шнурки на взутті. Але дуже лякливе, не можна чіпати за вушка — фиркає.
За твариною із сусіднього скляного блоку спостерігають лемури.
— Що, налякало вас? — каже Марія до тварин. Бере на руки кенгуру і несе на другий поверх у кабінет їсти. На столі в кімнаті лежить покришене вівсяне печиво. Міла нахиляється і гризе його.
— Учора перший день почала їсти моркву, банани. Просить кожні чотири години. Раніше її годували що дві години, — вносить кружку з теплим козячим молоком 36-річна Ірина Оліферук, старший науковий співробітник зоопарку. — Випиває майже по півсклянки молока. Чергуємо біля неї вночі, ніколи не залишаємо саму. Хіба між першою та сьомою ранку можемо трохи поспати.
Кенгуру народилося торік у серпні. Цієї зими випало з материнської сумки 5-місячним і не змогло забратися назад. Самиця покинула недоношене дитинча у вольєрі на сіні. Зазвичай кенгуренята живуть у сумці до року.
— Кенгуру народжуються вагою у кілька грамів і довжиною у 1,5 сантиметра. У сумці є чотири соски, за яке дитя чіпляється і їсть. Новонароджене виглядає, як маленька квасоля на животі в мами. Відколи Кора покинула дитя, мусимо його самі годувати, — каже Ірина Євгенівна. — Обрали козяче молоко, бо воно за складом схоже на кенгуряче — жирне, містить мало лактози. Додаємо до нього вітаміни, набираємо у великий шприц із саморобною соскою. Кенгуру саме підстрибує до нас і смокче. Коли підросте, годуватимемо свіжими овочами, фруктами та вівсяними пластівцями. Її батьки люблять компот із сухофруктів та трав'яний чай із липовим цвітом або м'ятою.
Міла — перше дитинча в пари рудих кенгуру. Батьківський вольєр розташований у центрі зоопарку. Галявина із будиночком для ночівлі огороджена сіткою. Торік улітку тварин привезли з-за кордону по обміну.
— У неволі кенгуру можуть прожити до 15 років. Коли на дворі геть потепліє, то переселимо Мілу у вольєр просто неба, — додає Марія Кривуша.
2 
1
Коментарі