— Два роки не можу ні спати, ні жити нормально, — розказує черкаска Валентина Опейда, 46 років. — Маю дві доньки. Одна замужем, друга розлучена. Прожила з чоловіком у шлюбі аж півроку. Вся родина тепер із нас сміється. Зробили весілля на 200 чоловік. Гуляли суботу-неділю. А в понеділок Катя заявила, що жити зі Славіком не хоче. Ледь шість місяців протягнули. Думала, як діти народяться, то вона зміниться. Але даже забеременіти не встигла.
Із Валентиною Іванівною зустрічаємося на майдані Незалежності в Києві.
— Тут Катя і Славік познайомилися. Вона вчилась у педагогічному. Славік за нею два роки ухажував. Заміж кликав, а вона не хтіла. Як 22 года виповнилося, то дала згоду. На свадьбі почалися приключенія. Коли перукарка їй віночок чіпляла, фата разорвалася. Катя в сльози, в мене істерика. Все случилося ненароком, але то був знак. Потом у загсі, коли обмінювалися обручками, вона Славіку одягла кольцо на ліву руку. Моя сестра одразу сказала, що жити вони не будуть.
Мати згадує, що з донькою почали відбуватися дивні речі у 10 років:
— Катя пішла з подружками в парк гуляти. Під вечір усі попрощалися і розійшлися по домах, тільки Катя додому не вернулася. Я до 11-ї прочекала, не витримала й пішла її шукати. Підняла на вуха все місто, подала в розшук через міліцію. Думала, що вже не побачу свою дитину. Але один ворожбит сказав, що вона жива-здорова і скоро буде вдома. Побачив, що хтось втручається у її долю, намагається забрати в неї сили і щастя.
Дівчина повернулася сама через тиждень.
— Була здорова і не ушкоджена, — продовжує Валентина Іванівна. — Одягнена у свіжі речі, але чужі. Питаю у неї, де ж ходила так довго. Вона мовчить. На третій день заговорила й почала плакати. Її викрали цигани. Відвезли в ліс у циганський табір. Заставили гратися з дівчатками її віку, робили над нею різні обряди. Кілька місяців із донькою займався дитячий психолог. Потім ми про цей випадок забули. Катя росла здоровою, вступила в університет.
Зараз Катерина живе з батьками. Чоловік Ярослав просить її повернутися.
— Славік їй усе пробачив, пропонує одружитися вдруге, бо дуже її любить. А вона сім'ї не хоче, зла на весь світ. Каже, що не має сили жити. А я зятя дуже люблю. Він постоянно приходить, по хазяйству помагає.
Мати водила доньку до циганки-ворожки, яка живе через дві вулиці від їхнього дому. Та сказала, що над дитиною могли зчинити обряд приречення на самотність, тому їй важко жити у шлюбі.
2 
1
Коментарі
1