Ексклюзиви
середа, 28 грудня 2005 19:55

Як Руслан хотів урятувати голову ЦВК

 

З 42-річним Русланом Куцом ми познайомилися на Майдані у вівторок — на святкуванні першої річниці помаранчевої революції. Він мерз на розі Хрещатика й вул. Городецького — там, де минулого року стояв його намет.

Був у джинсах, куртці, чорній шапочці й з рюкзаком.

Перша професія Руслана — інженер-геофізик. Працює у воєнізованому рятувальному загоні МНС. Був у Греції, після авіакатастрофи під Салоніками.

— То жах, — пригадує. — Частини тіл висіли на деревах. Жодного цілого трупа.

В Угорщині рятував людей від повені, в Туреччині — від наслідків землетрусу. Був на рятувальних роботах в Індії та Ірані. А тиждень тому повернувся з Пакистану.

— Кожна країна має свої "прєлєсті", — жартує він. — В Індії у лютому спека неймовірна. Ми жили в пустелі, де скорпіони у кишені — звичайна річ. Я там навіть пологи приймав!

Після першого туру президентських виборів Руслана Куца викликали до Центрвиборчкому — для спецоперації. Удвох із товаришем, Євгеном Кисліциним, у разі надзвичайних подій мали евакуювати тодішнього голову ЦВК Сергія Ківалова, 51 рік.

— Батарею в залі засідань обмотали мотузкою, закріпили й приховали, щоб не було помітно, — пригадує він. — По тій вірьовці мали спустити Ківалова вниз. Приготували для нього рятувальний жилет.

По тій вірьовці мали спустити Ківалова вниз

Руслан вийшов покурити і на сходах, між поверхами, крізь зачинені двері почув голос Ківалова. І слова: "Чому в Дніпропетровській області не вистачає голосів за Януковича? Треба щось робити!"

Тоді він і рушив на Майдан. Прихопив із собою намет. Знайшов коменданта. Русланові виділили місце у головному — "нульовому" — секторі. Жив у наметі з другом, теж рятувальником, 32-річним Павлом Апаєвим.

— Не все складалося ідеально. В містечку було багато "лівих" людей, — зізнається Руслан. — З наметів інколи зникали мобілки. Злодіїв викривали й виганяли геть.

Показує перепустку. На звороті — напис: "Допуск 0. Лучшему!!!" та підпис коменданта.

— Після революції два тижні ходив на Майдан, за звичкою, — зітхає.

З наметів інколи зникали мобілки. Злодіїв викривали й виганяли геть

Тепер головним захопленням Руслана є спелеологія. Він любить мандрувати підземними дренажними тунелями під Києвом. На Хмельниччині має "домашню" печеру, "Атлантиду", — маленьку, завдовжки 3 км, затишну й дуже гарну. Каже, що навіть трохи у ній жив.

На життя заробляє промисловим альпінізмом — миє, наприклад, вікна у висотних будинках. 40-річна дружина Світлана та діти вже звикли, що він —  екстремал.

— Одружувався я в лютому, а вже в березні поїхав у експедицію до Абхазії, не попередивши дружину, — винувато посміхається Руслан. — То був єдиний раз, коли Світлана подумала про розлучення. Та мені пощастило, — додає, — привезли мене з такою тяжкою ангіною, що вона мені все пробачила.

Зараз ви читаєте новину «Як Руслан хотів урятувати голову ЦВК». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути