17 березня у німецькому будинку для літніх людей уві сні помер Іван Дем'янюк, засуджений за співучасть у вбивстві 28 тис. людей під час служби охоронцем у концентраційному таборі Собібор у Польщі. За три тижні йому мало виповнитися 92.
— У травні минулого року земельний суд Мюнхена засудив Дем'янюка до п'ятирічного ув'язнення, — розповідає його адвокат Ульріх Буш. — Ми подали апеляцію. До її розгляду Дем'янюка відпустили з в'язниці та поселили в будинок для літніх. Перед кожним судовим засіданням лікарі кололи йому знеболювальні. Його хвороб неможливо перелічити. Він казав: "Я не винен і буду відстоювати себе, як можу. Не дозволю собі вмерти, доки не буду остаточно виправданий перед людством. Роблю це не заради себе, а заради дітей і внуків". Не так давно до Мюнхена приїздила його дочка Ірена із сином. Вони піднесли батькові й дідусеві велику білу троянду як символ чистоти та невинності. В ту хвилину в залі було відчутне емоційне напруження. Усі були зворушені до сліз. Та оговтавшись від хвилинної слабкості, судді вдали, ніби нічого не сталося.
Іван Дем'янюк народився на Вінниччині у селі Дубові Махаринці. У 22 роки він як боєць Червоної армії потрапив у німецький полон. Звідти його перевели в табір для військовополонених у Польщу. Там він погодився піти на службу до німців. 1952-го з дружиною і дочкою емігрував до США, за шість років отримав американське громадянство.
У квітні 1988 року Дем'янюка депортували до Ізраїлю і засудили до смертної кари. Казали, він був садистом-охоронцем на прізвисько Іван Грозний у концтаборі у польській Треблінці. Українці США й Канади створили спеціальний комітет, який на судові витрати зібрав $1 млн. Дослідження нацистського посвідчення Дем'янюка підтвердило, що документ був сфальсифікований. За три роки Верховний суд одноголосно скасував вирок.
2009 року Центр розслідування нацистських злочинів у німецькому Людвігсбурзі знайшов нові докази причетності Івана Дем'янюка до нацистських злочинів. Подав до американської сторони клопотання про екстрадицію. Івана Миколайовича позбавили американського громадянства.
"Я звинувачую Німеччину в тому, що вона висунула проти мене фальшиві звинувачення у співучасті в убивстві, — писав Іван Миколайович у заяві, виголошеній його адвокатом Ульріхом Бушем під час судового процесу в Мюнхені 13 квітня 2010 року. — Я звинувачую Німеччину в тому, що назавжди втратив сенс життя, свою родину, своє щастя та будь-яку надію на майбутнє. Нестерпною є зарозумілість Німеччини, яка використовує мене, аби відвернути увагу від військових злочинів, учинених німцями. Щоб ці злочини було забуто і щоб неправдиво проголосити — мовляв, справжніми винуватцями злочинів були я, українці та інші європейські сусіди".
У Дубових Махаринцях не вірять, що Дем'янюк мав причетність до вбивств.
— Усі його пам'ятають як доброго, порядного чоловіка, який охоче допомагав односельцям, — говорить секретар сільради Тетяна Джерук. — У селі було двоє чоловіків на прізвище Дем'янюк. Звали їх теж однаково — Іванами. Обидва пішли в армію ще до війни. Обидва воювали. Тільки один повернувся в село. Дехто з односельців припускає, що підозрюваним міг бути цей чоловік. Його не бачили з військовими нагородами, він рідко з'являвся на урочистостях із нагоди Дня Перемоги. Наклав на себе руки 1970 року, після того як батько побачив його фотографії в слідчого КДБ.
Поховають Івана Миколайовича в Німеччині. Витрати на похорон узяла на себе держава.
3 
1
Коментарі