— Чули, як Володимир сказав: "Переходь на лід". Згодом — звуки падіння. Побачили, як Скрильова й Михалко скочуються вниз і тягнуть за собою мотузки. Обоє упали в улоговину глибиною майже 400 метрів, — розповідають у Федерації альпінізму та скелелазіння в Києві про 30-річну Ірину СКРИЛЬОВУ та Володимира МИХАЛКА, 67 років. Вони загинули під час спуску з гори Видлова у словацьких Татрах.
На вершину Скрильова й Михалко піднімалися у групі з п'яти осіб. За кілька хвилин після падіння їх знайшли мертвими. Вниз тіла спускали 14 рятувальників.
Ірина Скрильова працювала в столичному салоні краси майстром манікюру. Альпінізмом почала займатися три роки тому. Заміжня не була. В неї залишилися мати і брат.
— Ірина була світла, чесна й справедлива, — каже подруга Тетяна Горобець. — Піклувалася про світ. Не їла м'яса, не носила шкіри й хутра. Щоб вести максимально екологічний спосіб життя, відмовилася від використання пластику. Говорила тільки українською. Понад усе любила гори. Часто замріяно казала: "Дівчата, краще гір можуть бути тільки гори". І усміхалася чарівною усмішкою.
Володимир Михалко — кандидат у майстри спорту з альпінізму. Понад 30 років був інструктором. Працював на київському заводі "Арсенал".
— Був енергійний. Альпінізмом займався все життя, — розповідає колега Сергій Щепак. — Минулого літа ми з Володимиром Дмитровичем були на зборах у Казахстані. Він невисокий і худенький, але молодь встигнути за ним не могла. Знав усі тонкощі альпінізму, водночас був скромний. Кілька разів на рік ходив у гори. Навіть непогода його не зупиняла.
3 
1
Коментарі