— Приїхав чоловік з роботи і каже: "Є привід налити у бокали вина". Виявилося, я потрапила у рейтинг Бі-Бі-Сі, — розповідає 66-річна Лариса Михальцова з села Калинівка Вітовського району на Миколаївщині. Вона стала єдиною українкою, яка ввійшла до сотні впливових жінок та таких, що надихають, у рейтингу британського видання. Посіла 59-те місце. Поруч із нею — представниці з-понад 60 країн.
Лариса Григорівна майже 40 років викладає у Миколаївській музичній школі гру на баяні. Вперше спробувала себе як модель у 63 роки.
— То була зйомка, присвячена 8 Березня для розважального журналу "Кульбаба". Співробітники видання побачили мене в ресторані, коли грала на баяні. Запросили сфотографуватися, — каже жінка. — Приїхала у студію з валізою своїх найкращих суконь. Поставила єдину умову, щоб у кадрі був мій інструмент.
Після перших зйомок онук Лариси Григорівни зв'язався з російським модельним агентством для людей зрілого віку "Олдушка". Жінку покликали на кастинг у Москву.
— За три роки побувала на обкладинках трьох видань, — продовжує Михальцова. — Цього року їздила в німецьке місто Франкфурт-на-Майні на модне шоу з екологічною тематикою. Влітку підганяла німецьку мову. Її вчила у школі. Засинала зі словником.
У Франкфурті частину моделей одягнули в сукні з пластику, обвішали пакетами для сміття, пляшками. Я була у тілесному наряді без прикрас, втілювала чистоту.
Перед показом брала уроки танців і дефіле. На подіум пропонували вийти у кросівках. Забастувала. Інші моделі були вищі за мене. Казала, що почуватимусь ліліпутом серед них. Режисер на це відповів: "Модель повинна бути терплячою і слухняною". А мовчання для мене — найстрашніше. Бо викладач повинен говорити багато, яскраво та емоційно.
При зрості 175 см Лариса Григорівна важить 55 кг. Її параметри — 90–65–90.
— Фігура майже не змінилася від 17 років, — пояснює. — Якось після вступних екзаменів в інституті стояла біля дошки оголошень у міні-спідниці. Засмагла, струнка, висока, з довгим блискучим темним волоссям. Підійшов викладач. Запитав, з якого факультету. Гордо заявила, що з народного відділу, баяністка. Пропонував перейти до акторів. Відмовила. Пізніше пожалкувала, могла б поєднувати.
У шкільні роки займалася гімнастикою, баскетболом. До 40 років грала у великий теніс. Зараз займаюся бальними танцями. Постійно рухаюся. Їм небагато. Скинути кілограм мені неважко. Вирощуємо фрукти, маємо домашні яйця. З дому не виходить червоне вино. Сплю по 6–7 годин.
Режим контролюю за допомогою журналу. У нього записую перелік справ і час, який на них витратила. Постійно виступаю на міських концертах і заходах. Щоб тримати форму, щодня 2–3 години граю на баяні.
Я сама собі стиліст, — додає жінка. — Золота не ношу. Не підходить під колір очей і шкіри. Стрілки, малювання брів, плойка — теж не для мене. Однак раз у місяць можу потерпіти для зйомок.
У повсякденні косметикою користуюся мало. Хіба що накладаю штучні вії. Маю світло-зелені очі, їх потрібно відтіняти. У виборі помади відходжу від яскравих відтінків. З червоними губами незручно почуваюся в маршрутці, їдучи до Миколаєва.
Лариса Григорівна заміжня, має двох доньок і чотирьох онуків.
— У 50 вийшла на пенсію, щоб бавити внуків у Москві. Через п'ять років повернулася до викладання. Ніби друге дихання відкрилося, результати роботи стали кращими. Учні займають призові місця на міжнародних конкурсах, — додає Лариса Михальцова. — Рідні у модельній справі мене підтримують. У селі розуміють не всі.
3 
1
Коментарі