"Поставте поруч "лексус" і "запорожець". На іномарку ніхто навіть не подивиться. Усі побіжать фотографуватися до "горбатого", — член фан-клубу "ЗАЗ-Козак" Петро Лишак, 41 рік, під"їжджає синім запорожецем на пл. Ринок у Львові.
10 липня там святкували 50-річчя "ЗАЗ-965". Автомобіль, який у народі прозвали "горбатим", випускали в Запоріжжі з 1960 року по 1969-й. Власники таких автівок у Львові 1984-го об"єдналися у фан-клуб "ЗАЗ-Козак".
За Петром зеленим "запорожцем" заїжджає Сергій Тищенко із Запоріжжя. Він 15 років працював на автозаводі. Їхав до Львова три доби, зупинявся на ночівлю у Вінниці й Тернополі. Автівку Сергія обступають діти.
— І скільки туди людей влазить? — цікавляться.
— Якось на святі байкерів проводили конкурс, то в одну машину посадили 18 дітей, — відповідає. — Даїшники зупиняють постійно. Навіть не просять документів. Хочуть сфотографуватися. Якось огрядний інспектор не вірив, що влізе всередину. Доки запхався, його товариш уже біжить із "Візиром". Каже: "Фотоапарата немає, то хоч так зніму". Часто запитують, за скільки продам. Але я не продаю.
Авто 54-річного Ігоря Мидлика прикрашене синьо-жовтим прапором.
— Два місяці тому катав нашого мера навколо ратуші, — згадує. — Я йому пропонував купити машину для міської ради. Відмовився, бо багато бензину бере. Цього "горбатого" придбав на початку 90-х у Казахстані. Жінка здала на права, просила купити їй машину. Віддав за нього 600 рублів. Крісло від "жигуля" коштувало 400. "Жигулів" багато було, "запорожців" — ні в кого.
Ігор 10 років прожив у місті Шевченко в Казахстані. Працював оператором на електронно-обчислювальних машинах.
— Мало хто тоді комп"ютер бачив, а я на них щодня працював. Перші комп"ютери були величезні. Один екран займав цілу стіну, — згадує. — Переїхав до Львова, бо звідси були родом мої батьки. Квартиру в Шевченко обміняв на львівську. Щоб перевезти речі і "запорожець", замовив вагон у поїзді. Зараз маю ще одного "горбатого". Хочу поставити на нього мотор від "мерседеса", а цього продам.
В одну машину посадили 18 дітей
Скільки наїздив кілометрів, не знає.
— Лічильник то працював, то ні. Якось побачив, що крутиться назад. Я його розібрав — якась шестеренька не туди стала. Якось у Польщі підійшов кореспондент радіо. Розпитав про машину. Потім просить: "Заведіть мотор, хочу записати". Я завів, він під трубу диктофон пхає, записує. Просить: "Газани". Я газанув. Він: "Ще! Ще!". Я як газанув, тільки чую: "Та-та-та" — колінвал тріснув.
Вітається з Назаром Бідником, 25 років. Той розповідає, як торік його на "запорожці" зупинили інспектори ДАІ.
— Просять відкрити багажник. Ідуть назад. Ну, я за ними. Відкриваю — там мотор. Була німа пауза секунд п"ять. Потім зрозуміли, посміялися і відпустили.
— Весь цивілізований світ тримається на диваках, — говорить на відкритті свята начальник обласної ДАІ Василь Струс, 48 років. Розрізає 50-кілограмовий торт у формі автомобіля. Пригощає ним дітлахів і власників "горбатих".
Наступного дня колона "ЗАЗ-965" вирушила зі Львова в автопробіг по Україні. За дев"ять днів проїдуть 3333 км. Планують відвідати Кременчуцький і Запорізький автозаводи, дендропарк "Софіївка", побувати у Криму.
3 
1
Коментарі