Перша ж з роль Людмили Гурченко, 70 років, — Лєночки Кирилової у фільмі "Карнавальна ніч" принесла їй славу. Актрисі почали пропонувати подібні ролі. Та приставала на пропозиції, бо треба ж було на щось жити. Репутація Гурченко ставала дедалі гіршою.
1958-го у фейлетоні, надрукованому в "Комсомольской правде", написали, що актриса зазналася. Після цього її не знімали десять років. Країною поповзли чутки, що Гурченко спилася. Та не виходила з дому місяцями.
— У чомусь така плата була справедливою, у чомусь ні, — пригадує вона ті роки.
Колишня харків"янка Людмила Марківна Гурченко була одружена чотири рази. Усіх чоловіків кидала сама.
— Слово "брак" у мене асоціюється с браком плівки, — сміється.
Першим її чоловіком був однокурсник із ВДІКу Борис Андронікашвілі — син письменника Бориса Пильняка. Прожили вони кілька років. Від цього шлюбу народилася єдина дочка Гурченко Марія. Розлучаючись, Андронікашвілі люто заявив, що Маша — більше не його донька і він їй нічого не дасть.
— Об"єкт кохання не мій: прекрасний, але чужий, — стримано каже про свого першого чоловіка Гурченко.
Одразу після розлучення той нібито переїхав до іншої акторки — Нонни Мордюкової. Коли Людмила запитала у Бориса, як "він міг піти до цієї баби", той відповів: "Знаєш, вона геніально готує супи".
А от про дочку Людмила Марківна каже жорстко:
— Актрисі не можна бути матір"ю. Усе треба віддавати або професії, або дітям. Я вибрала перший шлях.
Вона ніколи не з"являлася з донькою на людях. Та й Маша цього не прагнула. Вона закінчила медучилище, вийшла заміж, узяла прізвище чоловіка — Корольова, народила двох дітей.
П"ять років тому актриса судилася з донькою за однокімнатну квартиру в центрі Москви. Гурченко купила її для своєї матері. Але бабуся переписала житло на Машу, яка доглядала за нею. Суд розділив квартиру: дві третини відійшли Гурченко, третина — Марії Корольовій.
Після розлучення у Гурченко був нетривалий роман із актором Ігорем Квашею. Потім вона вийшла заміж за іншого актора — Олександра Фадєєва-молодшого, сина письменника Фадєєва. Знявся він усього в трьох фільмах. Кажуть, Олександр був алкоголіком. Жодна з його дружин не любила згадувати про нього. Гурченко теж не афішувала свого шлюбу з Фадєєвим.
Третім чоловіком Людмили Марківни став співак Йосип Кобзон, з яким вона прожила три роки.
— Це була найжахливіша помилка у моєму житті, — каже вона про цей шлюб.
Із Кобзоном при зустрічах не вітається. А на якомусь збірному концерті кинула йому:
— Ненавиджу!
— Значить, любиш! — відгукнувся той.
Знаєш, вона геніально готує супи
Жили вони важко, на два будинки. Гурченко часто з"являлася на зйомках із ретельно замаскованими синцями. Кобзона питали, чи не бив він дружину.
— Не бив. Але вона єдина жінка, на яку я піднімав руку, — відповідав він. І пояснював: — Є таке слово — ляпас.
Розлучившись, актриса почала шукати нового щастя. На цей час припадає її загадковий роман із актором Михайлом Кокшеновим. Вони разом працювали у Театрі кіноактора, часто проводили вечори у ресторанах. Але ці стосунки нічим не закінчилися. Коли розійшлися, Кокшенов поза очі обзивав її "скелетом".
Із четвертим чоловіком — музикантом Костянтином Купервейсом — Гурченко прожила 18 років.
— Вісімнадцять років пшику, — коротко тепер характеризує цей шлюб актриса.
Костянтин був молодший за неї майже на півтора десятка років. Був для неї акомпаніатором, секретарем, фінансовим директором, продюсером, кухарем і особистою доглядальницею. Купервейс зізнається, що забув займенник "я". У трудовій книжці у графі "спеціальність" Костянтин написав: "Чоловік Гурченко".
Після розлучення вона констатувала:
— Казав, що любить, а женився на продавщиці.
Купервейс і справді одружився з жінкою на ім"я Наталія, яка працювала у "Столі замовлень".
Минали роки, а наступна "друга половина" не з"являлася. Акторка почала порівнювати шлюб із колгоспом: мовляв, і там, і там — насилля над особистістю. Під Новий 1990 рік на зйомках фільму "СекСказка" Гурченко познайомилася із Сергієм Сеніним. Вона грала у стрічці головну роль, а Сенін був продюсером. Згодом він став її чоловіком. Тепер у них спільне творче об"єднання "Дует", у якому Сенін — генпродюсер, а Гурченко — художній керівник.
Спочатку вони не звертали уваги одне на одного. Людмила вважала Сеніна нецікавим чоловіком. Та якось він подарував їй квіти, а потім почав проводжати додому. Він став її захисником. 2001-го журналіст однієї з київських газет спитав у актриси про її стосунки з донькою. Сенін схопив його за куртку й почав виштовхувати за двері. Гурченко тихо зупинила його: "Сережа, не надо".
Багатьох дратувало, що Сергій завжди з"являвся з актрисою на знімальному майданчику. Він не кликав її до телефону і поступово прибрав усі її справи до своїх рук.
Гурченко довіряє Сеніну в усьому, навіть вибирати коштовності. На ювілей він підніс їй антикварну каблучку зі смарагдом. Таким великим, що якось на концерті хтось поцікавився, чи він — справжній?
— Біжутерію я ще можу дозволити у звичайному житті, але на сцені — ніколи! — заявила Гурченко.
Сенін був поруч із нею, коли у січні 1997-го в Ризі та знепритомніла на сцені. Лікарі з"ясували, що вона грала з набряком легенів. Чоловік був поруч і тоді, коли у грудні 1998-го актриса потрапила до лікарні після операції гнійного гаймориту. Там вона дізналася про жахливу новину: від передозування наркотиків помер її улюблений 16-річний онук Марк.
— Мені не казали, що він — наркоман. Я б за нього билася! — каже актриса.
У лікарні її провідала Маша. Нібито цікавилася, чи розписана її матір із Сеніним і кому дістанеться квартира після смерті.
Людмила Гурченко ніколи не приховувала свого віку. Але миритися з ним не хоче. Завдяки пластичній хірургії актриса не старіє. Кажуть, першу пластичну операцію Гурченко зробила ще замолоду — змінила розріз очей на мигдалевидний.
2 
1
Коментарі