Гімнастки танцюють зі зламаними стопами

 

У Києві пройшов турнір із художньої гімнастики "Кубок Дерюгіної — Нафтогаз 2012". Його приурочили до ювілею головного тренера національної збірної — Альбіни Дерюгіної. Їй 16 березня виповнилося 80 років.

У столичний Палац спорту з'їхалися гімнастки з усієї Європи. У фойє продають каву й тістечка по 20 грн. Перекушують лише глядачі. Дві жінки торгують формою, м'ячами, стрічками. Аксесуари коштують від 50 грн, костюми — від 1250.

Гімнастки у блискучих коротеньких сукнях. Волосся в кожної скручене в гульку. На обличчі легкий макіяж. Наймолодшим по 4 роки. Найстаршим — 20. Упродовж трьох днів вони виступали перед суддями. Кожен виступ триває півтори хвилини.

— Обруч має не тільки літати в повітрі, а й інколи торкатися землі, — каже одна із суддів до гімнастки із Іспанії. — От попередня дуже добре виступила. Стояла, як олівець. Якщо нагинаєшся, то нагинайся рівно.

Деякі гімнастки перед виступом витирають руки об живіт, а після виступу цілують свій м'яч.

— Це не забобони, — пояснює суддя. — Руки спортсменки витирають, бо вони дуже пітніють, і м'яч може вислизнути. А цілують м'яч тільки тоді, як добре виступлять.

— Софія, швиденько одягай спідничку, — просить мати Ірина Стасюк 4-річну доньку. — Ми ходимо на гімнастику вже рік. Мала сама попросилася. Зараз вожу її двічі на тиждень на заняття по 4 години кожне. Через рік треба буде возити вже п'ять разів. Нам взагалі-то пощастило, бо Софія худенька від природи, важить 14 кілограмів. Від інших мам чула, що деякі бинт ковтають під час обіду, щоб потім їжу вивернути. Наша якщо важчає бодай на грамів 400 — худнемо. Мала їсть більше овочів і фруктів. Солодке для неї табу. Моя мама це як побачила, за голову взялася. Каже: "Що ж ти з дитиною робиш?". А я задоволена, бо в доньки буде рівна постава, й не матиме проблем з ожирінням. Правда, через гімнастику мені доведеться піти з роботи. Возити Соню на заняття більше нікому.

18-річна Анна Різатдінова на Кубку Дерюгіної посіла третє місце. Торік вона була бронзовим призером на чемпіонаті Європи та світу.

— Я займаюсь гімнастикою з 5 років. Хоч уперше моя мама — тренер з гімнастики, привела мене в 3. Почали розтягувати. Стало боляче, і я розплакалась. А через два роки на тренування попросилася сама, — розповідає Анна. — Найбільша проблема в гімнастиці — вага. При зрості 173 важу 49 кілограмів. Але 2 кіло маю зайві. Під чемпіонат Європи їх треба позбутися. Їм потрошку тричі на день. Звичайно, відмовляюсь від солодощів і великих порцій. Шматочок тістечка можна з'їсти лише після змагань. Фрукти й овочі в раціоні щоденно. Дозволено чай і кава. Головне не велику чашку випити, а половину. М'ясо й риба — обов'язкові, бо білок дає силу.

В дев'ять вечора лягаю спати, бо вранці о дев'ятій треба бути в залі. 2 години хореографії, потім тренування з лєнтою, булавами, м'ячем, обручем і скакалкою. Із залу йдемо о сьомій-восьмій годині вечора. На дискотеки не ходимо і хлопців у нас немає. На особисте життя не вистачає часу.

Багато хто думає, що художня гімнастика — це так красиво. Вийшов, помахав під музичку ногами й пішов. А скільки за цим сліз стоїть? Спробуйте хоча б потанцювати зі зламаною стопою. От Аня Безсонова (абсолютна чемпіонка світу 2007 року. — "ГПУ") постійно виступала з переломами і розтягненням зв'язок. Це боляче, але треба терпіти. Ногу бинтують, заморожують, болить жахливо, але на килим виходиш усміхаючись. Це вже потім десь у кутку можеш поплакати.

Кар'єра гімнасток закінчується в 23-25 років. Потім вони відкривають свої школи й дають майстер-класи. За спортивну кар'єру можна заробити на квартиру в Києві та хорошу машину.

Анна Безсонова, наприклад, їздить "Міні Купером" за 300 тис. грн. А російська гімнастка Аліна Кабаєва за рік заробляє по $14 млн.

×