— Коли побачила своє прізвище серед переможців, зраділа. Новиною поділилася з родичами та колегами-листоношами, — каже 48-річна Галина МИСЬКО з села Свидниця Яворівського району на Львівщині.
Вона передплатила "Газету по-українськи". Відправила копію квитанції на адресу редакції та виграла соковижималку.
— Як отримала подарунок, зробила сік із малини. Виходить смачно. Шкода, що на фрукти цього року неврожай. Навесні вдарив мороз. Усе померзло, — говорить Галина Володимирівна.
Вона працює 20 років начальником поштового відділення.
— У технікумі вивчилася на бухгалтера, — продовжує. — Робила в колгоспі, доки не розпався. У серпні 2000 року начальник пошти пішла на пенсію. Мене взяли на стажування, а з 1 вересня — на роботу. Пошта розташована в сільраді. Маємо одну велику кімнату і комірчину. Працюють дві листоноші. Обслуговують наше село і ще по два сусідніх. Їздять велосипедами. Взимку маршруткою чи пішки. Плани по передплаті та реалізації товарів виконуємо. Багато продуктів нам замовляють люди. Найчастіше — крупи і ковбасу.
Живе у шлюбі з 49-річним Миколою Володимировичем.
— Перший чоловік помер, коли мені було 33. З другим — уже 15 років разом. Коля працює в райцентрі на заводі робочим. Від першого шлюбу маю сина Володимира та доньку Оксану. Вона народила внуків Лук'яна й Ірину. Із другим чоловіком виховуємо Марічку. Їй 12 років. Живемо в хаті моїх батьків. Тато помер сім років тому, а мати після нього прожила ще чотири роки. Через інсульт два з половиною роки лежала паралізована. З чоловіком тримаємо чимале господарство й обробляємо землю. Я працюю через день. Коли на роботі, то корову доїть Марічка. Гарна росте помічниця, — говорить Галина Мисько.
6 
35413
Коментарі