12 квітня 1954 року вважають днем народження рок-н-ролу. Тоді американський співак Білл Хейлі записав пісню "Рок постійно", яку створив 68-річний нью-йоркський поштар Макс Фрідман. Цій даті в Києві присвятили 2-й Всеукраїнський фестиваль "Украбіллі вибух", на який завітали відомі московські рокабільщики — гурт "Містер Твістер".
— На концерти в Москві до нас довго ходила 80-літня бабця. Прийде і тихенько сидить собі у кутку, — розказує Павло Стьопін, 30 років, з "Містера Твістера" в буфеті будинку культури "Росток". Він — із чималим черевцем і весь час потягує "Біле чернігівське" і "Преміум". — І час уже пізній — не для бабусь: десята година вечора, — продовжує. — "Та це ж музика моєї молодості"! — пояснила потім нам вона.
Гості з Росії виступали останніми і мали вдосталь часу. Посеред фестивалю, який тривав дев"ять годин, вони ще встигли виступити в казино "Фрідом", разом із рівненським гуртом "От вінта!" та івано-франківським "Перкалаба". Квитки на концерт у нічний заклад коштували від 200 грн, а на фестиваль можна було потрапити за 30 гривень.
Лідер "От вінта!" 33-річний Юрій Журавель пригадує, що вперше побачив "Містера Твістера" у Рівному 17 років тому.
— На стадіоні відбувався концерт групи "Черный кофе". Але я, напевно, був єдиним придурком, що прийшов послухати "Містера Твістера", — говорить він.
Юрій вдягнений в сіру "олімпійку". Піар-менеджер "От вінта!" Наталка Тесля примушує його застібнути замок.
— Тут камери кругом! — каже вона сердито. — Ти не міг чисту футболку вдягнути?
Барабанщик і вокаліст "Містера Твістера" 44-річний Валерій Лисенко і собі пригадує 80-ті.
— У мене мати тоді 150 карбованців на місяць отримувала, — каже. — А нам Держконцерт платив по сім за виступ. Іноді набігало по 250 карбованців.
Валерій більш відомий як "Йож". Він у чорних шкіряних штанях і куртці-"косусі", обшитій нашивками та обвішаній значками. На голові у нього зачіска "кок", як у Елвіса Преслі.
Більше народу збирав тільки "Рамштайн"
— Найсмішніше, — продовжує Йож, — що спочатку рок-н-рол вважали музикою негрів, євреїв і комуністів, а в СРСР затаврували як "тлетворное влияние Запада".
— Минулого року ми грали в московському клубі "Б 52". Нам потім сказали, що більше народу там збирав тільки "Рамштайн", — хвалиться Валерій, прикурюючи сигарету запальничкою "зіппо".
Він каже, що "Містер Твістер" мріє зробити свою версію "отвінтовської" пісні "Не мала баба клопоту — купила порося". Натомість "От вінта!" уже переспівали їхній "Блюз пухлых рук". В українському варіанті це звучить як "Міцні засмальцьовані руки". Москвичам подобається.
І ще "Йож" розповідає, що двоє хлопців з Рівного будують йому під Москвою дачу.
— Ні-ні, не музиканти — прості роботяги, — махає руками він. — Їх знайшла моя дружина. Вона директор дачного кооперативу. Музикою зовсім не цікавляться, але кльові хлопці!
До "Єжа" підбігає гладкий чоловік у темних окулярах, теж зачесаний під Преслі, і довго трясе йому руку.
— Я — Гриша, можна сфотографуватися?
Відспівавши пісні "Дарма я наївся цибулі", "А я чекаю мою Любу біля дубу", Юрко Журавель із "От вінта!" спускається до зали — аби спростувати чутку, начебто він став депутатом Рівненської облради.
— То був першоквітневий жарт, — відбивається Журавель від привітань.
Зал тим часом відкриває пиво. Під ногами танцюючих перекочуються скляні пляшки. Їх підбирають, зносять у куток, а вже звідти тару забирає старенька бабуся-прибиральниця у рожевому пальті.
Коментарі