— Женя їхав за кермом вантажівки перший у колоні. Він трохи відірвався і натрапив на ворожий блокпост. Авто обстріляли. Ціною свого життя врятував решту колони, — розповідає 52-річний Борис Радзієвський, сільський голова Кропивні Коростишівського району на Житомирщині.
18 лютого там поховали 29-річного Євгена Волосевича, бійця 30-ї бригади ЗСУ. До війська його мобілізували в березні 2014-го. 13 серпня зник безвісти після запеклих боїв у Степанівсько-Довжанському котлі на Донбасі.
— Мама часто говорила, що відчуває — син живий. Сподівалася, що він у полоні. У списках полонених не знаходили. Kоли звідти повернулися побратими Євгена, вони показали місце загибелі, — продовжує Борис Олександрович. — Та територія, де їх обстріляли, була ворожа. Вона й досі лишається окупованою. У листопаді якось удалося домовитися з окупантами та провести розкопки на тому місці. Останки були в Запоріжжі, доки проводили ДНК-експертизу. 15 лютого підтвердилося, що то — він. Побратими привезли останки в маленькій цинковій труні. А уже в селі переклали до нормальної домовини.
У покійного залишилися батьки, брат, дружина. Донька Людмила народилася за два тижні після його зникнення. Зараз дівчинці 1,5 року.
До АТО Євген працював фрезерувальником у цеху обробки граніту.
2 
1
Коментарі