7 липня у власному тбіліському будинку на 87-му році помер колишній президент Грузії Едуард Шеварднадзе. Поховають політика 13 липня. Останні місяці він не виходив із помешкання через хворобу.
Шеварднадзе народився 25 січня в гірському селі Маматі Чохатаурського району. Був четвертою дитиною в родині. Батько працював шкільним учителем. Мріяв, аби син став лікарем.
— Фельдшер у селі був найавторитетнішою людиною, ким же я ще міг стати? — розповідав Едуард Шеварднадзе.
Однак відмінникові та лідеру класу запропонували навчання у партійній школі.
1950-го познайомився з майбутньою дружиною, на рік молодшою Нанулі.
— Я поїхала працювати вожатою до піонертабору, — згадувала жінка. — Мого батька у сталінські роки репресували й розстріляли, мама померла від туберкульозу. Едуард був братом дружини нашого фізрука. Під час першої зустрічі я звернула увагу на його чарівну усмішку. Ми говорили про літературу, живопис. Довго не дозволяли собі перейти на "ти". Я більше говорила, а він слухав і дивився ніжно-ніжно.
Пізніше розповів, що навчається у вищій партійній школі. Це був удар для мене — адже я донька репресованого. Тоді сказала: якщо одружишся зі мною, твоїй партійній кар'єрі — кінець. Він кілька хвилин роздумував і сказав: "До біса кар'єру!"
Партійну школу Шеварднадзе закінчив зразково. Кар'єру розпочав з райкому комсомолу. 1972-го очолив ЦК компартії Грузії. 1985 року Михайло Горбачов запропонував Шеварднадзе посаду міністра закордонних справ Союзу. Його двічі обирали президентом Грузії — у 1995 та 2000 роках.
Найщасливішими моментами свого життя Нанулі Шеварднадзе називала ті, коли чоловік виживав після двох замахів. Уперше, 1995-го, біля парламентського гаража вибухнула припаркована "Нива". Політика поранило. За три роки президентський броньований "мерседес" обстріляли з автоматів та гранатомета під час повернення із Тбілісі до резиденції Крцанісі.
2003-го у Грузії відбулася Революція троянд. Президента Шеварднадзе змусили подати у відставку. На той час його дружина пересувалася на візку, відмовлялася їсти. Хворіла останні три роки.
— Коли дідусь після подання у відставку повернувся додому, радості Нанулі не було меж, — пише у спогадах онука Шеварднадзе Софіко, 35 років. — Тепер чоловік сидітиме вдома і присвячуватиме їй час. У відповідь узяв обіцянку, що дружина одужає і почне ходити. Незадовго до смерті вона таки встала і пройшлася.
Перша леді країни працювала журналісткою. Померла 2004-го. Чоловік важко пережив трагедію. Попросив поховати Нанулі в саду неподалік їхнього будинку у столиці. Поряд залишив місце для власної могили.
У подружжя залишилися двоє дітей та четверо онуків. Син Паата — юрист у штаб-квартирі ЮНЕСКО в Парижі. Донька Манана працює на грузинському телебаченні. Внучатий племінник, бізнесмен Георгій, живе в Києві.
Цього року взимку Шеварднадзе скасував святкування дня народження через загибель людей на Майдані в Києві. Мав орден князя Ярослава Мудрого І ступеня за внесок у розвиток співробітництва між Україною та Грузією.
2 
1
Коментарі