36-річний Олег Кіращук із міста Коломия на Івано-Франківщині заробляє на життя писанкарством. Свої роботи виставляє в Інтернеті і продає за кордон.
Кіращук мешкає на околиці міста. Його трикімнатна квартира — велика майстерня. Всюди розкидані журнали й ескізи мальованих яєць, кошики з писанками та листки із замовленнями. За місяць чоловік виготовляє до 60 писанок.
Кіращуку прийшло повідомлення від знайомого із Нью-Йорка: його малюнок із писанки використав у своїх колекціях одягу італійський дім моди Ґуччі.
— Спочатку не вірив, що Ґуччі в якогось хлопця з Коломиї буде узор брати. Але мені прислали фото. Придивився — і справді. Використали мої штерна, ромби, ромашки, і навіть лінії. Упізнав на чотирьох моделях одягу свої писанки. Ті орнаменти я малював на курячих яйцях і продав за кордон. Як вони до модельєра потрапили? — дивується Олег. — Мене питають, чого ніякого відшкодування від кутюр"є не вимагаю. Та вони для мене таку рекламу зробили на цілий світ!
Модний дім Ґуччі — одна з найвідоміших компаній, що виготовляє аксесуари. Їхня пара туфель виставлена серед експонатів музею сучасного мистецтва в Нью-Йорку. Ґуччі шиє найдорожчі у світі джинси, які коштують $3134.
Олег Кіращук почав розмальовувати писанки, коли повернувся з армії.
— Тоді в 90-х почалися складні часи, треба було якось заробляти на життя, — розказує. — Мама моя гарно малює, а у мене на папері не виходить, тільки на яйцях.
Першу писанку продав на місцевому базарі за кілька гривень. Закінчив Прикарпатський університет та зібрав по покутських селах на Прикарпатті найпопулярніші узори писанок.
— Тоді зрозумів, що продавати писанки в Україні — невдячна справа. У нас немає гідних поціновувачів. Навіть відомі політики, які закохані в старовину, на цьому не розуміються. Якби до мене на базарі підійшов хтось із наших при владі, я би згорнув ятку і пішов додому. Не продавав би їм, бо розчарований у кожному.
Чоловік продає писанки через Інтернет.
— Пишу, чим та писанка неповторна, скільки часу над нею працював. Замовники назначають їй ціну. Від 6 доларів може вирости до 100. Останню писанку продав за 102 долари. Колекціонер з Америки купив.
Олег малює не в суто гуцульському стилі. Додає художніх мотивів, дещо від Марії Примаченко, щось із петриківського розпису. Розписує електричним писачком. Його друг з Америки передав. Кіращук трохи доробив той прилад.
— Через нашу напругу там постійно віск був або холодний, або надто гарячий. Я придумав регулятор. Купив у магазині включатєль, тепер підкручую на потрібну мені теплоту. Із цього за кордоном дуже дивуються, як то можна було до такого додуматися. Ну і як їм поясниш, що у нас таке кожен сільський вуйко зробити може?
3 
1
Коментарі