"Сини переїхали до столиці, знімають квартиру, — розповідає в листі 60-річна Оксана Станіславівна з Полтавської області. — У старшого дітей немає. Вони з невісткою хочуть стати батьками, але поки що не виходить. Збирали гроші на новобудову, та їх кинули. Недавно купили дачу поблизу Києва. Чи будуть вони щасливі в ній? Коли потішать онуками? У молодшого сина є донька, розумна дівчинка. Невістка зі своєю родиною не спілкується. Її мати п'є. Я хворію. Чи доживу до того часу, коли онука школу закінчить?"
Вкладає в конверт фото молодшого сина з онукою. Обоє кучеряві, голубоокі. Листи коментує київський біоенергетик Мирослав Олійник.
— Не спішіть себе хоронити. Ще правнуків дочекаєтеся і у школу відведете. Онука має запальний характер, удалася в батька. Але в житті це не раз стане в пригоді. Невістка з матір'ю помириться, але вилікувати від запоїв навряд чи зможе. Так вона намагається забути про самотність. До нормального життя її поверне знайомство з іншим чоловіком. Старший син переїде на дачу до Нового року. Але це не остання їхня нерухомість. За п'ять років стануть власниками квартири у столиці. Невістка завагітніє 2021-го. Нехай не втрачають надію. Дітей треба просити в молитвах до Богородиці та Святої Марти.
"Живемо з чоловіком 15 років у шлюбі, п'ять із них — як сусіди, — пише 45-річна Валентина з Київської області. — Він зайняв свою половину дому, я свою. Так зручно йому і дітям, але не мені. Хочу хату продати, щоб кожному вийшло по квартирі. Він проти, бо звик жити в будинку. Розлучення не дає. Мовляв, кохає".
Надсилає фото з чоловіком, зроблене вісім років тому. Валентина тримає торт зі свічками. Лисий чоловік із сережкою в лівому вусі намагається їх задмухати.
— Не обманюйте себе. Знову не проти опинитися в обіймах законного чоловіка. Дайте йому можливість довести почуття. Запросіть на побачення за межами дому. Далі він візьме ініціативу. Не треба розлучатися і роз'їжджатися. Відчуєте, як сильно любите чоловіка, від якого народили двоє синів.
"Син воював у добровольчому батальйоні, — пише 55-річний Іван Михайлович із Київської області. — Отримав поранення, мав струс мозку та контузію. Страждає від депресії та головного болю. Гасить його знеболювальними. Держава не виділяє гроші на лікування. Тільки три місяці тому син отримав посвідчення учасника бойових дій. Але коштів на реабілітацію немає. Йому 33 роки, а досі живе без сім'ї. Дружина померла 2015-го, коли син повернувся з війни. Мій моральний обов'язок перед нею — добитися для нього справедливості".
— Вдасться відстояти чесне ім'я сина й вибити гроші на його реабілітацію. Не втомлюйтеся стукати в усі двері. Згодом отримає землю і стане в чергу на державне житло. Доля готує йому зустріч із майбутньою дружиною. Невісткою стане медпрацівниця, яка допомагатиме синові повернутися в форму. Лікування дасть гарний результат. Незабаром стане батьком. Із 21 грудня ваше життя зміниться на краще. Скоро гулятимете на синовому весіллі. Не відмовляйтеся від безкоштовної допомоги психолога. Це допоможе чоловікові здолати депресію.
"2018 року взяла в банку кредит, — пише киянка Анастасія, 38 років. — Спочатку виплачувала вчасно. Коли почалися проблеми на роботі, просила кредитні канікули. Пів року тому дізналася, що банк мій кредит продав. Борг виріс до 200 тисяч гривень. Колектори стукають у двері щоночі. Я вже два місяці не була на вулиці. Боюся, коли вийду, назад додому не зайду. Погрожують відібрати житло".
— Продати квартиру буде важко, бо вона закладена в банку. Позичити таку суму теж немає в кого. Колектори намагатимуться виманити вас за поріг дому, щоб заволодіти житлом. Ця схема стала популярною. Хочете повернути борг — продайте гараж і авто. За рік вдасться розміняти квартиру на меншу з доплатою. Тоді повернетеся за кермо і зважитеся розпочати бізнес. Звільнятися з роботи не спішіть. Там гарно платитимуть. Криза вам не страшна.
8 
35413
Коментарі