У неділю, 22 липня, о 6.45 у столичній клініці "Феофанія" від гострої серцевої недостатності на 71-му році помер Богдан Ступка, актор і художній керівник театру імені Івана Франка. У цій клініці він проходив обстеження, підліковувався останні чотири місяці. Екстрено був госпіталізований за три дні до смерті.
— У січні в батька виявили рак кістки, — розповідає син Остап Ступка, 44 роки. — Хвороба з'їдала його. Сильно схуд, в останні дні не міг розмовляти. В суботу я був біля нього весь день.
У ніч на 22 липня у Богдана Сильвестровича стався серцевий напад. Він впав у кому. Вивести з критичного стану медикам не вдалося.
— Коли почула, що Богданчик Ступка помер, аж чашку з рук випустила. Доця подзвонила мені на мобільний і сказала: "Мама, ти краще присядь, бо біда сталася". Я ж його 20 років знаю. Жодної вистави не пропустила. На сцені він був справжній. Зараз таких акторів не випускає жоден університет, — каже киянка 63-річна Ірина Адамівна у неділю біля столичного театру Франка.
На сходах виставлено журнальний столик. На ньому портрет актора, перев'язаний чорною стрічкою. Лежать дві квітки соняха, 24 червоні троянди і букет білих гладіолусів. Горить свічка, віск стікає на стіл.
Перед входом хреститься 37-річний Олег. Каже, працює у театрі 12 років.
— У лютому Богдан Сильвестрович пішов у відпустку, — каже Олег. — Майже місяць не ходив на роботу. Усі боялися, що колись настане такий день, як сьогодні. Він смерті не боявся. Просив у Бога забрати його 23 липня. Цього дня 2007-го померла його мати Марія Григорівна. Вони народилися в один день – 27 серпня. Коли її не стало, він перестав любити свої дні народження. Він не любив, коли його називали на ім'я і по-батькові. У театрі дехто кликав татом, дехто Ступочкою. Йому подобалося ще — Сільвестром Сталоновичем. На ювілеї торік згадував, що його батько казав: "Мусиш дожити до 70 років, а далі живи скільки хочеш".
Олега у щоку цілує дівчина. На рудому волоссі у кілька разів згорнута чорна хустка. Запухлі очі підведені чорним олівцем
— Чого не вітаєшся? – запитує Олег.
— А що я маю тобі сказати? Хіба цей день можна назвати добрим?
Представляється Анною, кладе десять чайних троянд.
— Його внуки приходили на всі вистави, в яких грав Ступка, — згадує Анна. — За кулісами казали: "Ступченята прийшли, можна починати". Коли він був міністром культури, то в кожен останній четвер місяця студенти могли ходити в театр Франка безкоштовно. Вистави починались о 19.00, а чергу займали ще з обіду. Всередину пускали усіх, хто прийшов.
— Мені пощастило бути партнеркою Богдана Ступки у кількох фільмах, — каже актриса Ольга Сумська, 45 років. — Це неймовірна людина. Усім хотів допомогти — акторам, студентам. Цього року мав отримати кінопремію "Оскар" за внесок у світовий кінематограф.
Роздратованим і сумним його ніхто не бачив. Він тоді або не приходив на роботу, або зачинявся у кабінеті. Кілька разів кидав курити, але за кілька місяців починав знову. Вважав, що це йому не шкодить.
Торік Богданові Сильвестровичу зробили операцію на серці в німецькій клініці. На це уряд виділив із бюджету 550 тис. грн.
— Через ті півмільйона Ступку обливали брудом майже півроку, — згадує працівниця театру, яка просить не вказувати її імені. – Та його життя не можна було й мільярдами оцінити. Якби держава не виділила грошей, то їх зібрали би прості українці. Актори були готові віддати свої зарплати на операцію для Боді. Потім почали чіплятися до сина Остапа, що купив сім'ї квартиру в центрі Києва. Мовляв, гроші на лікування батька не знайшов, а за пентхаус мільйони заплатив. Все у цій сім'ї купувалось за гроші Богдана Сильвестровича. Він нікому нічого не шкодував.
У шлюбі із колишньою балериною Ларисою Ступкою прожив більше 40 років.
— Після народження сина вона й далі працювала, танцювала, але кар'єри вже не робила. Дуже складно, коли кар'єру в сім'ї роблять двоє, — казав Богдан Сильвестрович у день свого ювілею, торік 27 серпня. — Можливо, вона жалкує. Інколи слухає музику Адольфа Адана з балету "Жізель" і плаче. Я тоді роздягаюся до плавок і заходжу до неї таким Парісом, із пляшкою шампанського. Вона крізь сльози починає сміятися.
Мав сина Остапа й трьох онуків Дмитра, Устину та Богдана. Син та старший онук Ступки також обрали акторську професію.
З сім'єю любив проводити час у рибному ресторані "Да Вінчі" на Андріївському узвозі, там відсвяткував 70-річчя.
24 липня у столичному театрі імені Івана Франка відбудеться прощання з актором. Поховають Богдана Ступку коштом держави на Байковому кладовищі. Президент Віктор Янукович доручив створити спеціальну комісію, яка опікуватиметься церемонією.
4
багатосерійні російські фільми — "Гра", "Одного разу в Ростові", "Сестри Корольови" та "Безодня" вийдуть на екрани наступного року. У них свої останні ролі зіграв Богдан Ступка 2011 року
Коментарі
21