У Спілці письменників представили книжку 60-річного Антіна Щегельського "Сезон паломництва в парламент". Автор описав бійки та чвари у стінах Верховної Ради. Матеріал збирав на сесіях усіх скликань. Імена та прізвища героїв змінив. Видання має 255 сторінок. Його розіслали по столичних бібліотеках. Решту продаватимуть у Спілці.
О 17.00 у залі всі місця зайняті. За столом сидять Антін Щегельський і ведучий вечора — екс-депутат, поет Петро Осадчук, 73 роки. До зали заходить телеведуча Наталя Розинська, озирається. Вона в світлому костюмі та шубі. До неї підходить Осадчук, цілує в щоку.
— Я принесла вам подарунок, — простягає пакунок. — Це кухонний комбайн. Я ж не помилилася, ви ж любите готувати?
Письменник Андрій Бевза (справжнє прізвище Верига. — "ГПУ") хоче допомогти Наталі роздягнутися. Розинська відмовляється, відходить убік. Бевза довго і захоплено дивиться їй услід.
— Молодець, що змінив прізвища героїв, — хвалить Щегельського літераторка 60-річна Адріана Лугова. — А то зараз переслідування інтелігенції почалися. Відкрито про політиків писати не можна.
Петро Осадчук каже, що, прочитавши книжку, зрозумів — від радянських часів у політиці нічого не змінилося.
— У Щегельського є розділ, де красуні-комсомолки обслуговують ласих до насолод начальників. А таке ж було і в Союзі. Один мій друг був членом райкому комсомолу в Донецьку. Якось його викликав секретар і запропонував із найкрасивіших активісток зробити загін по обслуговуванню керівництва з Києва та Москви. Пояснив, що так удасться зав'язати неформальні зв'язки. Друг відмовився і втік у Росію. Але там його знайшло КДБ і повернуло в Україну. Пришили йому буржуазний націоналізм. У СРСР було так: якщо ти українець — ти націоналіст. А якщо порядний українець — то буржуазний націоналіст.
Щегельський просить надати йому слово.
— Я все вигадав! Хіба ви знаєте політиків Петра Симороза чи Ксеню Кляксу, мільярдера Кацманавта, Цуцка? Та й касетний скандал Мильнобульченка — лише моя вигадка. Так що ніхто на мене образитися не може. Якщо хтось із політиків подумає, що це про них написано, то нехай це доведе.
На середину зали виходить екс-нардеп Сергій Правденко, 61 рік. Каже, що все описане в книжці — правда. Головних призвідників бійок у Верховній Раді знають усі, хто стежить за політикою.
— Їх можна назвати якими завгодно іменами, характер усе одно легко впізнати. Читав книжку Антіна — і смішно, і сумно. Мені соромно, що я був депутатом.
Щегельський раптом підскакує зі стільця і біжить до виходу.
— О, це вже побіг або до дівки, або за коньяком, — сміється Осадчук.
Через 3 хв. автор повертається з пляшкою коньяку.
— Це мені на день народження подарували друзі, — показує етикетку зі своїм фото і написом "Щегельський 60-річної витримки". Обіцяє всіх пригостити.
Осадчук облизується й оголошує вечір закритим. Каже, що в кінці зали на піаніно лежить пакунок книжок "Сезон паломництва в парламент". Їх можна брати безкоштовно. До Щегельського підбігають читачі, стають у чергу по автограф.
Киянка 39-річна Алла питає в письменника:
— Герой вашої книжки Петро Симороз у кінці помирає. Ви пророкуєте скору смерть і прообразам цих героїв?
— Що ви, Боже збав, хай живуть! — відмахується той.
— Він пророкує загибель соціалістично-комуністичних ідей, — пояснює хтось із присутніх.
Біля вікна Наталя Розинська зацікавлено гортає книжку. До неї підсідає Андрій Бевза, розказує, як йому подобаються її телепрограми. Просить допомогти влаштувати на роботу його онуку.
— Може, хоч секретаркою, голубонько. Вона вже рік без роботи.
Розинська відсувається. Каже, що зараз не працює.
О 18.30 вахтерка зі Спілки письменників просить "закруглятися".
Щегельський виходить із Правденком і поетом Степаном Галябардою. Розинська йде під руку з Осадчуком. Бевза проводжає їх поглядом, бурмоче:
— Я здогадувався, що їй подобаються старі діди.
4 
1
Коментарі
1