— Коли помер вітчим, мама розповіла, що в мене є сестра. Вирішив її розшукати і більше дізнатися про біологічного батька, — каже 46-річний Андрій ГУЦАЛОВ із міста Гайсин на Вінниччині. Три роки тому знайшов сестру по батькові Маргариту КУСТАРЬОВУ, 45 років.
— В Україні мого батька Азата Умарходжаєва всі називали Борисом, — розповідає Андрій Павлович. — Він познайомився з моєю мамою Тетяною Зіновіївною 1971-го. Він був військовий, а вони тоді допомагали колгоспам збирати врожай. Батько возив буряки. Як тільки закінчив, забрав матір до себе додому — в узбецьке місто Андижан. Тамтешні традиції консервативні. У присутності чоловіків жінка навіть за стіл не має права сісти. Мама розказувала, що чоловік був ревнивий. Навіть у магазин не дозволяв виходити. Врешті їй увірвався терпець і вона покинула Азата. Тоді була вагітна мною.
За рік Азат Умарходжаєв приїхав в Україну по Тетяну Зіновіївну.
— Та мама йому на очі потрапити не хотіла, — продовжує. — Не знайшовши дружину, звернувся до тещі Варвари Яківни. А бабуся збрехала: "Їдь, Борисе, назад і не шукай її. Тетяна вийшла заміж за начальника міліції". Батько повірив і вирішив часу даремно на гаяти. У Вінниці в потязі познайомився з місцевою Ганною. Вона і стала матір'ю моєї сестри Маргарити.
Із новою дружиною Азат Умарходжаєв жив у селі Шершні Тиврівського району на Вінниччині, звідки жінка була родом. Там Андрій Гуцалов почав пошуки батька.
— Місцева жителька розповіла, що Ганна довго не прожила з Азатом, — говорить Андрій Гуцалов. — Намагалися знайти якісь її контакти, але за півдня ніякої інформації не роздобув. Уже думав повертатися ні з чим. Саме тоді зайшли у двір до 86-річної жінки. Побачивши мене, вона одразу запитала: "Так це ти син Бориса? У вас з ним одне лице. А ти не такий гарячий, як твій батько?" Розповіла, що тато був запальний. Підтвердила, що маю рідну сестру. Дала адресу родичів Рити, які живуть в Гнівані. Одразу поїхав туди.
За вказаною адресою Гуцалов нікого не застав.
— Але на воротях висів номер телефона про продаж будинку, — каже. — Дізнався прізвище своєї сестри і знайшов її у соцмережах. Виявилося, що ми з Ритою народилися в один день — 26 березня. Почали спілкуватися. За півтора року вона приїхала до мене в гості.
Жінка живе у Москві. Має власний бізнес.
— Рита — молодець, сильна жінка, — розповідає Андрій Павлович. — Вона незаміжня, чоловіків називає слабкою статтю. Бізнес веде сама. Побудувала будинок, має дві автівки. Біля неї мешкає 78-річна мама. Коли їхала до мене, сама хотіла оплатити дорогу. Та я настояв, що беру на себе витрати, і це не обговорюється. З нагоди нашої зустрічі я написав пісню і зняв відеокліп. Виставив його на "Ютюбі". А сестрі подарував букет жовтих троянд — символ нашої 44-річної розлуки.
Андрій Гуцалов раніше працював на м'ясокомбінаті машиністом холодильних установок. Із дружиною Світланою Анатоліївною займається підприємницькою діяльністю. Мають сина Олексія. Він здобуває другу вищу освіту в Польщі.
— Про батька дізнався, що він одружений втретє, — каже Гуцалов. — Наступного року йому буде 70, а його дружина молодша на 20 років. Живуть в Узбекистані. Мають двох спільних синів і дочку.
2 
35413
Коментарі