70-річна Анастасія Дойникова з Миргорода 20 років шукає подруг, з якими виховувалася в дитбудинку у Верхній Будаківці в Миргородському районі на Полтавщині. У спортивному костюмі заходить до краєзнавчого музею. Виймає з пакета товстий альбом.
— Це мої найкращі подруги — Віра Козлова, Ніна Дружиніна і Таня Рєзнік. Коли я народилася, батько загинув на війні. У 10 років мама мене віддала в інтернат у Верхню Будаківку. У 15 забрала й відвезла до родичів у Магадан. Із Вірою ми потім бачилися, вона моя кума і подружка. Живе в Балаклії. А Ніну й Таню я загубила.
Щодня Анастасія Дойникова пробігає 10 км. Через це сусіди вважають її дивачкою.
— Коли мені було 59 років, я за 13 годин пробігла марафон — 100 кілометрів. Тричі на рік хожу в гори. Це тренує серцево-судинну систему. Улітку піднялася на гору Піп Іван у Карпатах. Було сонячно, тому пішла в одній футболці. Налетів вітер, почався сніг із дощем. Руки закоцюбли так, що не могла всунути їх у кармани. Мусила швидко спускатися, аби не загинути.
Чоловік Олександр помер 2002-го.
— Ми з ним сім років зустрічалися. Познайомилися в Магадані. Бабця казала: нема чого заміж виходити, доки свого кутка не будеш мати. Лякала: "У пелені принесеш — роздеру". Він уходив і знову приходив. Дівчат мав, але я була непоколебима. Як оженилися, переїхали в Миргород на Полтавщину. Тут народилася донька Тамара. Коли ходила беременна, до своїх 50 кілограмів добавила ще 27. Обмежила себе в сахарі, білому хлібі, картошці. Півтори години в день плавала, бігала, ходила. Скинути можна до 3 кілограмів у місяць без шкоди для здоров"я.
Телефон Анастасії Дойникової — (095) 916 18 16.
2 
1
Коментарі