"Беру скорпіона до рота, притискаю хвостика до піднебіння, і він мене не може вкусити", — розповідає 33-річний Олександр Шимко з Києва. Його виступи можна побачити на Хрещатику. Ковтає шпаги, тримає в роті п"ять скорпіонів, виплутується із ланцюга, яким обмотують глядачі.
Квартира, у якій мешкає Олександр із батьками і 27-річною сестрою Анею, за 200 м від цирку. Його довге волосся зав"язане у хвіст. На голові — червона хустина — бандана. У ній і шортах він виступає на вулицях.
— Люблю яскраві кольори, а чорний — ні. На шоу "Україна має талант" для мене вигадали образ Дракули. Краще я був би козаком.
Показує фото в ноутбуці, де на святі Івана Купала в українському костюмі із зав"язаним очима розрубує мечем кабачок на животі в чоловіка.
— Я з дитинства навчився дрібних фокусів, — показує монетку, яка зникає у його руках. — Цей мені показав батько, він тренер зі спортивної ходьби.
Не вірили, що ковтаю мечі. На рентген мене водили
Вісім років тому Олександр Шимко працював учителем фізкультури.
— А потім по грін-карті випало поїхати до Америки. Мама дала 50 доларів: "Купи собі, синку, що хочеш, і ні на що не жалійся". Знав по-англійськи "так", "ні" і "гаразд". Перший рік ночами у магазинах мив підлогу й туалети. Наловчився прибирати два магазини. Заробляв за ніч 150 доларів. Відсилав гроші додому, батькам зарплати не платили. Майже рік сонця не бачив, бо вдень відсипався.
У грецькому ресторані, де прибирав зі столиків, за тиждень власник звільнив трьох офіціантів. Залишив тільки його. У ресторан приходили глядачі — спостерігати, як українець сам прибирає 250 столів.
— Я уявляв, що це якась гра, бо було скучно, — ставить на носа кулькову ручку. — Знайшов ще одну роботу, де копіював документи 12–15 годин на добу. Колега каже: "Вийди з фокусами на вулицю, постав шапку, тобі гроші кидатимуть". За 15 хвилин заробив 34 долари, а на роботі мав 9 за годину.
У Нью-Йорку рік працював у цирку.
— Ліпив фокуси, трюки і магію в одне. Це приносило гроші, — просить вибрати карту з колоди. Змішує з рештою. Вибрана карта сама висовується.
Через вісім років вирішив повернутися.
— Уже три місяці я тут. Там криза, людям не до фокусів. Я ковтатиму меча, ризикуватиму, а мені кинуть 25 центів і про ті пожалкують.
Цей трюк Олександр показував на телешоу "Україна має талант".
— Я відчуваю, в якому місці треба вигинати хребет. Мечів у мене три: два по 23 сантиметри. А один — 46, купив у магазині зброї. Він півтора сантиметра до шлунку не дістає. Раз в Америці на сцені заковтнув його — навчився розслабляти м"язи гортані, він сам падає. І жонглюю факелами. Один м"ячик летить уперед, я рефлекторно тягнуся за ним — як заболить! Витягую меча, а він у крові. Тижнів два їв кашки, і все минулося.
Олександр ковтає надувні кульки-ковбаски, але не витягує їх, а з"їдає.
— Перед цим лампочку розбиваю, з"їдаю трохи товченого скла. Кулька у шлунку лопає і перетравлюється. Я їх із сотню з"їв, — сміється. — Журналісти не вірили, що ковтаю мечі. На рентген мене водили, — приносить знімок, на якому видно меча в стравоході.
— Раз скорпіон укусив. У роті все напухло, відвисла губа. На пташиному базарі скорпіони, залежно від сезону, коштують 100–1500 гривень. На каналі СТБ мені подарували трьох. Один здох від перепаду температур. Два побилися — і один відкусив половину іншого.
До кімнати із тацею, на якій банани і яблука, входить батько — Олександр Мусійович, 61 рік. Згадує, що 2001-го посадив сина у брезентовий мішок, закрив на кілька навісних замків і кинув у Дніпро.
— Із мішка неможливо вилізти, у ньому американці возять пошту. Вкинув сина і чекаю. На містку зібралися бабці, душ 10. Кричать: "Убивця! Ми тебе в міліцію". Пруть на мене з камінням, палицями. Коли це голос із-за спини: "А що тут трапилося?" Саша виліз і обійшов із другого боку.
Із мобільника лунає дзвінок, один, другий, третій. Олександр збиває. Каже, дістають прихильниці.
— Ти женишся коли-небудь чи ні? — грізно питає батько. — Назвіть вашу дату народження, — запитує у мене, щось підраховує. — Ні, не підходите.
2 
1
Коментарі
1