На хуторі Шампань Звенигородського району Черкащини понад рік діє військово-патріотичний центр-музей. Є полігон, військова техніка, бойова зброя. Туристам пропонують проїхатися лісами, ярами і польовими дорогами "бетеером", ракетовозом чи вантажівкою. Година оренди коштує близько 800 грн. Розвагу придумали колишні воїни-афганці.
— Я з кумами на "бетеері" катався, — каже 36-річний Денис Попов із Черкас. — Сподобалося дуже, по ціні нормально. Скинулись по сотці гривень, покаталися, пофотографувалися, провели екскурсію. Сіли в "бетеер", водій запитав, як будем їхать — із адреналіном чи без. Ясне діло, "із", закомандували ми. У нього появилась дивна посмішка. Невдовзі на маршруті ми буквально провалилися під землю. Різкий спуск. Кричали всі, а водій був щасливий. Прилив адреналіну шалений.
Техніку купували списану. За одиницю платили від $15 тис. до $25 тис., це 120 — 200 тис. грн. Ремонтували і фарбували у камуфляж.
— На один "бетеер" пішло 14 літрів фарби, — говорить власник 44-річний Олег Бойко. — Центр відкрили не для бізнесу і не для розваг, а для патріотизму. За день приймаємо від 20 до 600 туристів. Якщо привозять школярів, для них є дитячий полігон із 15-хвилинною програмою. На День десантника приїжджають і по 800 людей з України, Білорусі, Росії й Молдови. Серед гостей багато депутатів. Наші "бетеери" брали участь у зйомках шоу "Україна має талант" і "Х-фактор". Чекаємо на приїзд кіностудії. Будуть три дні знімати фільм про Чечню.
Військову техніку можна взяти напрокат на весілля.
— Розробляємо сценарій. Наприклад, на викуп нареченої вирушаємо переодягнені у військову форму зі зброєю. Сидимо зверху "бетеера". Люди, коли бачать, втікають з вулиці. Машина заїжджає у двір нареченої. У родичів і гостей круглі очі. Забувають, що чекають на нареченого. Зі страху не знають, куди бігти. Замовлення коштує від тисячі гривень, залежно від кількості техніки та людей.
У неділю покататися приїхала киянка Зоя Ружин. Першою на машину вилазить її онука 10-річна Валерія.
Туристи розсідаються на двох лавках, тримаються за поручні зверху. Олег Бойко вмикає задню передачу. Сідає зверху люка й кермує правою ногою. Назустріч їде автівка з даїшниками, вони махають руками. Водій "бетеера" сигналить на знак привітання. Повертає у поле, набирає швидкість.
Машина їде долиною, петляє, робить різкі повороти та котиться з нахилом у 30 градусів. Швидкість сягає 70 км/год. Курява стоїть стовпом.
— Видно, що майстер за кермом, — Зоя Ружин зіскакує з "бетеера", її чорна сукня до половини у пилюці.
— Американські гірки відпочивають? — сміється Олег Леонідович і витягує пачку цигарок. — Хто хоче закурить?
— Тепер знаю, одкуда адреналін виділяється, — жартує одна із жінок.
За 30 хв. їзди витратили 50 л пального.
Коментарі