90-річний Василь Кущенко співає у хорі

 

20 березня черкащанин Василь Кущенко відсвяткував 90-річчя.

Живуть Кущенки в хрущовці, на першому поверсі.

— Філіпович трохи затримується, — каже його дружина, 84-річна Валентина Яківна. — Поїхав домовлятися за столову, святкувати ювілей.

У кімнаті є піаніно, швейна машинка. На столі лежать газети та червоний футляр з окулярами. Поряд — пакет із червоними яблуками.

— Філіпович купив на базарі. А я не вспіла прийняти, — говорить господиня.

Розповідає, що разом вони вже 33 роки.

— Мій перший чоловік Михайло помер 1971-го. Дружина Філіповича Еріка — через рік. Невдовзі мене познайомили з Філіповичем. Я тоді працювала директором у школі N4. Моя секретарка Оксана влітку відпочивала в Одесі. Там познайомилася з удівцем, який шукав собі дружину.

Каже, домовилися зустрітися з ним на вокзалі:

— Я вдягла найкращий сірий костюм із норковим коміром. Зробила причесон і ходжу по перону. Бачу, з поїзда вийшов чоловік. Тримає на руці плащ, як домовлялися.

Питаю, чим Василь Пилипович приворожив.

— Він красивий чоловік. І уборку робить. Правда, на кухні не сильний. Ну, це вже діло моє. Як поїсть, подякує й поцілує у щоку.

Кущенки разом ходять у хор ветеранів. Обоє не мають музичної освіти. Навіть не знають нот.

— Ми все на слух беремо. Я на піаніно граю тоже по слуху. Даже класіку, — зауважує Валентина Яківна.

Із вулиці заходить господар. Іде переодягатися в парадний піджак, з орденами й медалями. Розповідає, що на війні був розвідником і льотчиком-винищувачем.

Питає Валентину Яківну, як та почувається.

— Вона у війну командувала кулеметним взводом, — розповідає.

Дружина перехоплює:

— Командувала дванадцятьма дівчатами — татарками, удмуртками, росіянками. Брала участь у боях під Берліном.

Жінка виходить. Невдовзі повертається в голубому концертному платті з білим коміром.

— Оце орден Червоної Зірки, — показує. — У ЗАГСі нам сказали, що така гарна пара нашого віку в них ще не розписувалася.

Чути дзвінок у двері.

— Це наші сусіди Олександра Андріївна й Іван Петрович, — кажуть господарі. — Вони трохи молодші за нас. Прийдуть, приберуть. Допомагають робити закрутки на зиму.

Василь Пилипович згадує, що виріс у селі Михайлівка на Дніпропетровщині.

— Співав із шести років. Усі питали, що то за дівчина співає. "То мій Вася" — хвалився батько. Біля нашого двору збиралася сільська молодь. Візьмуть мене на руки: "Вася, заспівуй". Виконували тільки українські пісні.

Дві доньки Василя Пилиповича, Кіра та Каріна, живуть у Естонії. Старший син Валентини Яківни Валерій помер. Молодший, Володимир, живе в Черкасах.

1917, 20 березня — Василь Кущенко народився в с. Михайлівка Широківського району на Дніпропетровщині
1923, 22 лютого — Валентина Кондратенко народилася в Корсуні на Черкащині
1939 — Василь брав участь у Фінській війні; згодом вступив до Вищого військово-морського училища; одружився з естонкою Ерікою
1948 — Валентина вступила до Київського педінституту; 28 років працювала в СШ N4 у Черкасах
1953 — Василь закінчив Вищу партійну школу
1946 — Валентина вийшла заміж за росіянина Михайла Авдєєва; за рік народився син Валерій; за чотири роки — син Володимир
1971 — помер чоловік Валентини; за рік пішла з життя дружина Василя
1973, вересень — Валентина Авдєєва та Василь Кущенко зареєстрували шлюб

×