— Вірити у забобони почали первісні люди. Тоді це було частиною релігій, — пояснює доктор філософії Ліліана Кудрик, 37 років. — Племена вірили у спорідненість із тваринами, боялися образити їх, щоб не накликати помсти. Перед полюванням на мамонта малювали його, танцювали довкола зображення. Від цього полювання мало стати успішним. Причиною страхів були незрілість людської свідомості, невігластво. Це передалося через покоління і до сьогодні.
Забобони інколи "збуваються", тому що діє сила віри. Думка і слово матеріалізуються. Ми програмуємо певні ситуації, а потім констатуємо, що трапилася якась неприємність.
Ліліана Кудрик говорить, треба навчитися грамотно взаємодіяти з надприродними силами.
— Кіт асоціюється з відьмою, тому і викликає острах. Але його треба сприймати як миролюбну тварину. Коли кота гладиш, він знімає втому, заспокоює.
3 
1
Коментарі